«Будь світлом для тих, хто майже втратив надію»: ГО «Нумо, сестри!» через мистецтво нагадує про полонених українок
За різними оцінками, у російському полоні можуть перебувати від 10 до 20 тисяч цивільних українців. Серед них і жінки, про долю яких часто майже нічого не відомо.
Проєкт «Інтерактивна кімната», створений ГО «Нумо, сестри!», покликаний нагадати про цивільних українок, яких Росія незаконно утримує в полоні, деякі з них перебувають у неволі ще з 2014 року. Через поезію та особисте прочитання текстів до цієї теми долучилися громадські діячі, представники міжнародних організацій, системи ООН, експолонені та ті, хто постраждав від російської агресії.
Це формат у вигляді відео, де читають вірші українських сучасних письменниць: Людмили Горової, Марʼяни Савки, Юлії Мусаковської, Лариси Денисенко, Оксани Осмоловської, Марини Пономаренко, Ірини Ціли, Тетяни Власової, Катерини Міхаліціної.
Головний заклик проєкту: «Будь світлом для тих, хто майже втратив надію».
Щоб привернути увагу до надчутливих і болючих тем, необхідно знаходити влучні інструменти, які відгукнуться в серці аудиторії як в Україні, так і за кордоном. Саме мистецтво стає способом говорити про складні й болючі проблематики, які часто губляться серед щоденного інформаційного потоку.
«Мистецтво здатне говорити про те, про що іноді бракує слів сказати прямо. "Інтерактивна кімната" – це голос тих жінок, яких росія намагається зробити невидимими. Ми маємо говорити про них на кожному майданчику, в Україні та за її межами допоки кожна не повернеться додому», – зазначає режисерка проєкту Анастасія Марченко.
У межах кампанії відео було поширене у соцмережах ГО «Нумо, сестри!» та партнерських організацій. Це спроба мовою мистецтва розірвати тишу навколо українок, на яких удома щохвилини чекають рідні. Проєкт створено за підтримки ООН Жінки в Україні (UN Women Ukraine) та Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем».
Кожна дія – це крок до підвищення обізнаності світу про трагедію цивільних полонених та ще один гучний голос у спільній вимозі їхнього НЕГАЙНОГО звільнення.
Ми – об’єднання жінок, які пережили російський полон, окупацію, сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом (СНПК), тортури та інші воєнні злочини, скоєні російською федерацією. До організації також належать жінки, які досі перебувають у полоні або залишаються на тимчасово окупованих територіях.
За посиланням перше відео, яке було поширено до символічного сімейного дня – Різдво: https://www.instagram.com/reel/DSrb23Tjb5z/
Творча команда проєкту:
- Режисерка проєкту: Анастасія Марченко (Anastasiya Marchenko)
- Оператор-постановник: Дмитро Руба
- Звукорежисер: Володимир Лисенко
- Інженер суфлера: Максим Скуртул
- Режисер монтажу: Костянтин Комішанов
Контакти для ЗМІ (коментарі, інтерв'ю з організаторами, додаткова інформація):
- Ім'я та прізвище контактної особи: Анастасія Марченко
- E-mail: marchenko.anastasiia0401@gmail.com
