«Гаряча лінія» у Городоцькій ДПІ щодо добровільного декларування
«Гаряча лінія» у Городоцькій ДПІ щодо добровільного декларування
02.09.2021 заступником начальника – начальником відділу з надання адміністративних та інших послуг Городоцької ДПІ ГУ ДПС у Львівській області Орестом Мельником проведено «Гарячу лінію» щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету
– Хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням?
– Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання неоподаткованих доходів, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.
А не можуть бути декларантами особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів у сфері запобігання корупції. Також декларантами не можуть бути особи, які є малолітніми чи неповнолітніми або недієздатними, або є особами, дієздатність яких обмежена і над ними встановлено опіку.
– Що може бути об’єктом добровільного декларування?
– Об'єктами одноразового декларування можуть бути: валютні цінності, нерухоме майно, навіть об’єкти незавершеного будівництва, які не прийняті в експлуатацію, але майнові права на які належать декларанту, рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби , пам’ятні банкноти та монети), частки чи паї у майні юридичних осіб, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, цінні папери, права на отримання дивідендів, інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках.
– Чи є активи, які не можуть бути об'єктами одноразового декларування?
– Так, передбачено, до прикладу, що не можуть бути задекларовані активи, одержані декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення.
Крім того, не передбачено декларування активів декларанта, стосовно якого розпочато досудове розслідування або відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених певними статтями Кримінального кодексу України.
Також хочу наголосити, що не підлягають декларуванню і кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової добровільної декларації перебувають у готівковій формі.
– А які активи можна не декларувати?
– Законом України про добровільне декларування передбачені активи, які навіть при неподанні фізичною особою одноразової добровільної декларації будуть вважатися такими, з яких повністю сплачені податки і збори, а податкова перевірка щодо джерел їх набуття не проводиться. Серед них:
• квартира чи квартири, загальна площа якої чи яких не перевищує сукупно 120 кв. м, або майнові права на таку квартиру у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва, підтверджені відповідними документами;
• житловий будинок чи житлові будинки (в тому числі – незавершеного будівництва), загальна площа якого чи яких сукупно не перевищує 240 кв. м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
• об'єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будівлі некомерційного призначення (в тому числі – незавершені будівництвом) загальною площею, що не перевищує 60 кв. м;
- земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України;
- один транспортний засіб особистого некомерційного використання, право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. Але це не стосується транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, легкового автомобіля з робочим об'ємом циліндрів двигуна не менше як 3000 куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера;
Також можна не декларувати і інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового декларування.
– В які терміни потрібно сплатити податки з задекларованих об’єктів оподаткування?
– Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом тридцяти календарних днів з дати подання такої декларації, а при обранні альтернативних ставок, про які я скажу дальше, – також до 1 листопада 2023 року та до 1 листопада 2024 року.
Щодо реєстрації та застосування РРО та ПРРО під час "гарячої лінії"
Роман Байбак, начальник відділу електронних сервісів Городоцької ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області, відповідав на запитання платників податків щодо реєстрації та застосування РРО та ПРРО під час "гарячої лінії".
Які вимоги до РРО у інтернет-магазині?
Якщо у вас інтернет-магазин і Ви відправляєте замовлення, а покупець оплачує покупку на пошті при отриманні товару, чек йому видає пошта. Тобто ви, як продавець використовувати РРО не зобов'язані. Адже гроші ви отримаєте на свій рахунок від оператора поштового зв’язку.
Яка відповідальність настає за невидачу чека?
Відповідно до Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання наступає відповідальність у вигляді штрафних санкцій у таких розмірах:
10% вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону Про РРО товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
З 01.01.2022 року штрафні санкції будуть збільшені, і становитимуть відповідно 100%вартості проданих з цими порушеннями товарів (робіт, послуг) – за вчинене перше порушення; 150%– за повторно вчинене порушення.
Чи наступає адмінвідповідальність за порушення в частині використання реєстраторів розрахункових операцій?
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), який є спеціальним законом. Дія Закону №265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За порушення норм вищенаведеного Закону до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції.
Окрім того, відповідно до ст. 155-1 КУпАП порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, суб’єкт господарювання притягається до адмінвідповідальності.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155-1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
