Про застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Сьогодні, 01.10.2021 за участі начальника відділу електронних сервісів Городоцької ДПІ ГУ ДПС у Львівській області Романа Байбака відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Застосування РРО та ПРРО».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Доброго дня! Протягом якого терміну СГ повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО, пошкодження засобів контролю та яка передбачена відповідальність у разі не повідомлення?
Відповідь. У разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю, суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому такий суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.
У разі виявлення несправностей програмного РРО (далі – ПРРО) або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО.
Нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.
При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону.
Питання. Доброго дня! Яким чином в ПРРО здійснити перегляд інформації за день щодо фіскальних номерів, розрахункових документів, Z-звіту?
Відповідь. В програмному реєстраторі розрахункових операцій за допомогою програмних рішень «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, створені журнали змін де можна переглянути всі сформовані розрахункові документи та звіти.
При цьому, перегляд Z-звітів можливо здійснити тільки після закриття зміни.
Питання. Доброго дня! Чи необхідно ФОП, яка має електронний підпис, генерувати електронну печатку для ПРРО?
Відповідь. Генерувати електронну печатку фізичній особі – підприємцю, яка має електронний підпис, потрібно лише для програмно-технічних комплексів самообслуговування, в яких відсутній касир.
Питання. Доброго дня! Чи може один СГ реєструвати та застосовувати ПРРО наряду із класичними РРО?
Відповідь. Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання програмних реєстраторів розрахункових операцій наряду із класичними реєстраторами розрахункових операцій.
Питання. Доброго дня! Що таке контрольна стрічка ПРРО та які вимоги щодо ії створення?
Відповідь. Згідно з п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги № 1057), контрольна стрічка програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Разом з тим, п. 2.4 розд. II Вимог № 1057 встановлено, що ПРРО має забезпечувати:
створення та зберігання контрольної стрічки на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн до передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера. Така передача завершується отриманням від контролюючого органу підтвердження про доставку таких документів;
під час роботи в режимі офлайн присвоєння кожному створеному електронному розрахунковому документу та фіскальному звітному чеку фіскального номера з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером контролюючого органу, у порядку, встановленому ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
У Городоцькій ДПІ ГУ ДПС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо одноразового декларування активів фізичних осіб
Сьогодні за участі заступника начальника - начальника відділу з надання адміністративних та інших послуг городоцької ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області Ореста Мельника відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», де податківець відповів на питання стосовно одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.
Наводимо актуальні запитання та відповіді на них.
Що таке одноразове декларування доходів фізичних осіб?
Одноразове спеціальне добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, належних їй активів, розміщених на території України або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх отримання оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування або міжнародних договорів, або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.
Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть такі категорії декларантів:
фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи;
фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.
До осіб, які не можуть бути декларантами у одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні, належать:
особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.
особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Які ставки збору з одноразового (спеціального) декларування?
Збір з одноразового (спеціального) декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору.
Запропоновано 3 ставки такого збору:
1) 5 % щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, щодо права грошової вимоги до резидентів України та щодо рухомого та нерухомого майна, майнових прав, що знаходяться (зареєстровані) в Україні.
2) 9 % щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, щодо права грошової вимоги до нерезидентів України та щодо рухомого та нерухомого майна, майнових прав, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном.
3) 2,5 % щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Кожному платнику податків, який зателефонував на «гарячу лінію», було надано повну та вичерпну відповідь
