Актуальні питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Городоцький сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Львівській області інформує.
Сьогодні за участі начальника відділу електронних сервісів Городоцької ДПІ Романа Байбака відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання застосування РРО та ПРРО».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Який порядок та термін реєстрації програмного РРО?
Відповідь. Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Питання. Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний РРО?
Відповідь. Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Питання. Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) через програмний РРО?
Відповідь. Програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.
Питання. Чи необхідно під час тестування програмного РРО передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків?
Відповідь. Під час тестування програмних реєстраторів розрахункових операцій електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків необхідно передавати до фіскального сервера Державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку – таким чином тестується робота програмного рішення в частині виконання ним фіскальної функції.
Питання. Чи необхідно реєструвати КОРО на програмний РРО?
Відповідь. Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.
Особливості декларування доходів у запитаннях – відповідях
У Городоцькій ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо декларування доходів громадян. На запитання платників відповідав заступник начальника – начальник відділу з надання адміністративних та інших послуг Городоцької ДПІ Орест Мельник. Пропонуємо відповіді на поставлені запитання.
Чи має право на податкову знижку підприємець, який є найманою особою та отримує заробітну плату?
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу. Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Право на податкову знижку має фізична особа – підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Як скористатися податковою знижкою на іпотечний кредит?
Податкова знижка при декларуванні частини суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом, передбачена ст.166.3.1 Податкового кодексу. Об’єкт іпотеки (будинок, квартира) повинен бути визначений платником податку як основне місце його проживання відповідно до позначки в паспорті про реєстрацію. Тому відносити до витрат проценти, сплачені за користування іпотечним кредитом, можна лише з того року, з якого зареєстровано місце проживання за новою адресою.
Користуватися правом на включення до податкової знижки суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом, можна протягом 10 послідовних календарних років, починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбано, збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
До основних документів, необхідних для оформлення податкової знижки, належать: копії паспорта, довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку, довідки про заробітну плату, отриману протягом звітного року; копії документів, що підтверджують сплату (квитанції, платіжні доручення тощо).
Перелік додаткових документи в цьому випадку – нотаріально засвідчений договір іпотеки і кредитний договір, який видано на придбання (будівництво) житла. У платіжних документах окремо мають бути виділені відсотки за користування кредитом.
Про добровільне декларування під час «гарячої» лінії з начальником Городоцької ДПІ Романом Миськівим
Про те, які активи потрібно декларувати, як подати таку декларацію та інші питання щодо одноразового добровільного декларування йтиметься під час «гарячої лінії.
Питання: Що таке одноразове добровільне декларування?
Відповідь: Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених як на території України так за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані за рахунок доходів, що підлягали оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.
Питання: Хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням?
Відповідь:Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання неоподаткованих доходів, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.
А не можуть бути декларантами особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів у сфері запобігання корупції. Також декларантами не можуть бути особи, які є малолітніми чи неповнолітніми або недієздатними, або є особами, дієздатність яких обмежена і над ними встановлено опіку.
Питання: Які є способи подання такої декларації?
Відповідь: одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом виключно в електронній формі.
Питання: Що може бути об’єктом добровільного декларування?
Відповідь: Об'єктами одноразового декларування можуть бути: валютні цінності, нерухоме майно, навіть об’єкти незавершеного будівництва, які не прийняті в експлуатацію, але майнові права на які належать декларанту, рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби , пам’ятні банкноти та монети), частки чи паї у майні юридичних осіб, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, цінні папери, права на отримання дивідендів, інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках.
Питання: Чи є активи, які не можуть бути об'єктами одноразового декларування?
Відповідь: Так, передбачено, до прикладу, що не можуть бути задекларовані активи, одержані декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення. Крім того, не передбачено декларування активів декларанта, стосовно якого розпочато досудове розслідування або відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених певними статтями Кримінального кодексу України. Також, хочу наголосити, що не підлягають декларуванню і кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової добровільної декларації перебувають у готівковій формі.
Питання: Які активи можна не декларувати?
Відповідь: Законом України про добровільне декларування передбачені активи, які навіть при неподанні фізичною особою одноразової добровільної декларації будуть вважатися такими, з яких повністю сплачені податки і збори, а податкова перевірка щодо джерел їх набуття не проводиться. Серед них:
• квартира чи квартири, загальна площа якої чи яких не перевищує сукупно 120 кв. м, або майнові права на таку квартиру у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва, підтверджені відповідними документами;
• житловий будинок чи житлові будинки (в тому числі – незавершеного будівництва), загальна площа якого чи яких сукупно не перевищує 240 кв. м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
• об'єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будівлі некомерційного призначення (в тому числі – незавершені будівництвом) загальною площею, що не перевищує 60 кв. м;
- земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України;
- один транспортний засіб особистого некомерційного використання, право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. Але це не стосується транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, легкового автомобіля з робочим об'ємом циліндрів двигуна не менше як 3000 куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера;
Також можна не декларувати і інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового декларування.
Питання: В які терміни потрібно сплатити податки з задекларованих об’єктів оподаткування?
Відповідь: Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом тридцяти календарних днів з дати подання такої декларації, а при обранні альтернативних ставок, до 1 листопада 2023 року та до 1 листопада 2024 року.
