Випадки, в яких довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні
Фахівці Городоцької ДПІ нагадують, що, у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою № 34-ОПП (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою № 34-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.
Норми передбачені п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок). Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.
У такому самому порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.
Про видачу кожної довідки за формою № 34-ОПП робиться запис у журналі за формою № 14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО/ПРРО» проведено у Городоцькій ДПІ
Нещодавно, начальник відділу електронних сервісів Городоцької ДПІ Роман Байбак провів сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних РРО. Під час заходу платники податків запитували чи потрібно їм застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні їх підприємницької діяльності, коли потрібно обов’язково використовувати касові апарати при здійсненні розрахунків з покупцями, чи потрібно роздруковувати та зберігати Z-звіти тощо. Суб’єкти господарювання одержали відповіді на актуальні питання . Наведемо один із прикладів.
Питання: Чи необхідно застосовувати РРО/ПРРО фізичною особою-підприємцем платником єдиного податку 3 групи при здійсненні послуг з оренди житла при надходженні коштів на рахунок підприємця з рахунків споживачів?
Відповідь: Застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення. Наприклад, у разі здійснення розрахунків шляхом внесення готівки через касу банку, РРО/ПРРО може не застосовуватись.
Також, відповідно до вимог пункту 14 статті 9 Закону № 265, РРО та/або ПРРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
У наведеному у зверненні прикладі здійснення розрахункових операцій за послуги з оренди житла за умови не перевищення у календарному році граничного розміру доходу (1320000 грн) не супроводжується обов’язком щодо застосовування РРО/ПРРО.
У разі перевищення у календарному році граничного розміру доходу, встановленого Кодексом, здійснення підприємцем розрахункових операцій у розумінні Закону № 265 супроводжується обов’язком щодо застосовування РРО та/або ПРРО з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення граничного обсягу доходу встановленого Кодексом, та має бути продовжений в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації, як платника єдиного податку.
При цьому повідомляємо, що здійснення розрахунків за товари, роботи та послуги через:
-
установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок (IBAN, он-лайн банкінг);
-
· безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;
-
· платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.
Не відноситься до розрахункових операцій у розумінні Закону № 265.
«Гаряча лінія» у Городоцькій ДПІ
У Городоцькій відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування».
На запитання платників відповідав заступник начальника – начальник відділу з надання адміністративних та інших послуг Городоцької ДПІ Роман Байбак.
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, що надійшли від платників податків.
Питання. Які передбачені ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь. Передбачено декілька ставок, зокрема - 5 відсотків:
- щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в банках України;
- щодо об'єктів декларування, про які ми говорили раніше, а це нерухоме та рухоме майно, цінні папери, паї. частки що знаходяться (зареєстровані) в Україні.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.
Також є ставка 9 відсотків:
- щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах;
- щодо об'єктів декларування, а це нерухоме та рухоме майно, ціні папери, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.
Тимчасово з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, за вказаними об'єктами декларування, застосовується у розмірі 7 відсотків.
Запроваджено також ставку 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.
Питання. У який термін необхідно сплатити в бюджет податкове зобов’язання, яке визначено в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?
Відповідь. Сплата збору здійснюється декларантом протягом тридцяти календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору здійснюється декларантом:
– першого платежу – протягом тридцяти календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
– другого платежу – до 1 листопада 2023 року;
– третього платежу – до 1 листопада 2024 року.
Питання. Яким чином проводиться процедура декларування?
Відповідь. Декларації подаються безпосередньо декларантами в електронній формі, через приватну частину Електронного кабінету платника податків. Платник податків заповнює декларацію в електронному вигляді, підписує її власним електронним цифровим підписом та надсилає до ДПС. Декларація підлягає камеральній перевірці ДПС виключно на логічні та арифметичні помилки протягом 60 днів.
