Як зареєструвати програмний РРО та пов’язати між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?
У Городоцькій ДПІ ГУ ДПС у Львівській області проведено семінар з платниками єдиного податку щодо реєстрації програмного РРО.
Фахівці Городоцької ДПІ зазначили, що для роботи з ПРРО платнику необхідно насамперед отримати кваліфікований електронний підпис, потім ПРРО потрібно зареєструвати в податковій службі, подавши заяву за формою № 1-ПРРО. У відповідь платнику надійде квитанція з фіскальним номером, під яким податкова зареєструвала ПРРО. А далі залишається лише завантажити та встановити файл ПРРО на планшет, смартфон чи комп’ютер, які й будуть виконувати роль каси у пункті продажу. Для реєстрації касира в податковій суб’єкту господарювання необхідно через Електронний кабінет платника подати повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа для касира.
Крім того, на обліку мають перебувати й активи, у яких будуть використовувати ПРРО. Для цього необхідно надіслати до податкової повідомлення за формою № 20-ОПП.
Програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802).
Наприкінці семінару закликали усіх присутніх щодо підписки на канали інформування ДПС:
https://www.facebook.com/tax.lviv
https://www.facebook.com/TaxUkraine
Стартувала деклараційна кампанія – 2022
У Городоцькій ДПІ проведено «круглий стіл» щодо деклараційної кампанії – 2022, під час якого заступник начальника – начальник відділу з податків і зборів з фізичних осіб Орест Мельник нагадав платникам податків – фізичним особам про те, що з 01 січня 2022 року введено в дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», зареєстрованого в Мінюсті 28 грудня 2020 року за № 1295/35578.
Декларації подаються за звітний (податковий) період, що дорівнює:
1) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Податкового кодексу України;
2) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
3) календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, або, в якому подано заяву про ліквідацію у разі припинення незалежної професійної діяльності, або, в якому подано заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску у разі виходу зі складу членів фермерського господарства;
4) календарному місяцю – з 01 числа місяця узгодження збільшення або зменшення зобов’язання з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки або місяця подання Декларації для призначення пенсії або місяця подання Декларації, в якому закінчився строк дії договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
5) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, які заявляють право на податкову знижку, – до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.
Про основні аспекти одноразового спеціального декларування активів фізичних осіб під час «гарячої лінії у Городоцькій ДПІ
Начальником Городоцької ДПІ Романом Миськівим проведено «гарячу лінію» щодо законодавчих норм з одноразового спеціального декларування активів фізичних осіб.
Наводимо деякі запитання та відповіді на дану тематику.
За яких умов декларант може скористатися правом одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі наявності у такого декларанта коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі?
Відповідно до норм ПКУ об’єктами декларування не можуть бути, зокрема кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі. Разом з тим передбачено, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової добровільної декларації.
Таким чином, декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.
Які ставки збору з одноразового (спеціального) декларування?
Запропоновано три ставки оподаткування доходів, які будуть задекларовані в рамках амністії: 5% загальна ставка, 9% для закордонних активів та 2,5% для декларування активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6%, 11,5%, 3% відповідно із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Зміни законодавства щодо визначення дати виникнення податкового зобов’язання для е-документів
Фахівці Городоцької ДПІ нагадують, що з 02.07.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» від 03 червня 2021 року № 1525-IX (далі – Закон № 1525).
Закон № 1525, зокрема, визначає особливий порядок оподаткування ПДВ компаній –нерезидентів, що надають електронні послуги особам, які проживають на території України.
Крім того, Закон № 1525 вносить ще одну важливу зміну у Податковий кодекс України, яка стосується визначення дати виникнення податкового зобов’язання для е-документів.
А саме, Законом № 1525 внесено таке доповнення до п. б ст. 187 ПКУ: для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладання електронного підпису.
Нагадаємо, що раніше податківці надавали індивідуальне роз’яснення щодо питання про дату електронного документа.
Так, у листі від 17.03.2020 № 112/6/99-00-07-03-02-06/ІПК ДПС зазначила, що при здійсненні платником податків (постачальником) операцій з постачання послуг, які оформлялись первинними документами, складеними в електронній формі, датою виникнення податкового зобов’язання з ПДВ та складання податкової накладної за такою операцією буде вважатися дата складання первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання електронного підпису.
