Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей?

Дата: 27.08.2021 14:15
Кількість переглядів: 157

Фахівці Городоцької ДПІ повідомляють.

Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
 
 
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
 
 
Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.
 
 
У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
 
 
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Про актуальні питання щодо податку на нерухомість

 

       Фахівці Городоцької ДПІ повідомляють.

       Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є і фізичні, і юридичні особи, що є власниками об'єктів нерухомості. Пільги на податок на нерухоме майно встановлені у вигляді зменшення бази нарахування. Для квартир – це 60 квадратних метрів, для житлового будинку – 120. Якщо є змішані типи нерухомості – 180 кв. м. Якщо платник має у власності декілька об'єктів нерухомості, то їх площа сумується і пільга надається лише раз.

       Базою нарахування є саме загальна площа житлової та нежитлової нерухомості.

        Нарахування податку на нерухоме майно відбувається на підставі даних Державного реєстру речових прав, або на підставі оригінальних документів, які подають фізичні особи. І якщо дані про гараж чи гостьовий будинок є в реєстрі, їхня площа також буде об'єктом оподаткування. Якщо ж цих даних немає в реєстрі, то, відповідно, ми не можемо нараховувати на них податок.

         Відповідно до Податкового кодексу, максимальна ставка не може перевищувати 1,5% мінімальної зарплати.

        Для того, щоб платник сплатив податок на нерухомість виділяється 60 днів. Якщо його не сплатили, далі працюємо як з податковим боргом. Тобто якщо борг понад 30 днів, виникають штрафні санкції. Виставляється вимога сплатити борг. Якщо немає реакції на вимогу, ми звертаємося до суду. Далі уже справа виконавчої служби, яка може навіть арештувати активи.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь