Питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» у Городоцькій ДПІ

Дата: 09.12.2021 16:14
Кількість переглядів: 151

Днями за участі начальника відділу електронних сервісів Городоцької ДПІ Романа Байбака відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування РРО та ПРРО».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Протягом якого терміну суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО?

Відповідь. У разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю, суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому такий суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.

У разі виявлення несправностей програмного РРО (далі – ПРРО) або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО.

Нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону.

 

Питання. Який порядок та підстави відмови в реєстрації РРО?

Відповідь.  Контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), за наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО, надає або надсилає суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) в електронній формі.

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО, якщо, зокрема:

   РРО вже зареєстрований;

    модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

    РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;

    центр сервісного обслуговування не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

    у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений.

 

Питання. Які дії суб’єкта господарювання, якщо він не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис?

Відповідь.  Якщо суб’єкт господарювання (користувач) не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис, то для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) за новим ідентифікатором ключа, він повинен подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391802 (далі – Повідомлення J/F1391802) з інформацією про новий ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису.

При цьому, в графі «Тип підпису» Повідомлення J/F1391802 необхідно вказати «Старший касир».

Якщо на момент формування нового кваліфікованого електронного підпису зміну на ПРРО було закрито, то в графі «Тип підпису» можна вказати «Касир».

Водночас, рекомендуємо скасування електронних ключів касирів або їх сертифікатів виконувати після закриття зміни таким касиром.

 

Питання. Чи потрібно суб’єкту господарювання після отримання квитанції, в якій зазначено фіскальний номер, виконати дії для закріплення фіскального номера в ПРРО?

Відповідь. Ні, не потрібно.

В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, окремих додаткових налаштувань для закріплення фіскального номера в програмному реєстраторі розрахункових операцій не передбачено.

Питання. Як суб’єкту господарювання здійснити авторизацію на ПРРО з операційною системою Android?

Відповідь. Для авторизації на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) з операційною системою Android необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Android). Керівництво користувача» (далі – Інструкція), яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Згідно з Інструкцією при вході в програму необхідно:

ввести пароль секретного ключа до сертифікату кваліфікованого електронного підпису, зареєстрованого в Електронному кабінеті і встановленому на пристрої;

вибрати господарську одиницю (точку продажу). Перелік господарських одиниць і ПРРО відображаються відповідно до вибраного сертифіката згідно налаштуванням для цього сертифікату в Електронному кабінеті;

вибрати номер ПРРО. Оператор не може працювати з вибраним ПРРО, якщо для цього ПРРО відкрито зміну іншим оператором.

Якщо виконується перший вхід до системи і довідник номенклатури не налаштований, то перед тим, як приступити до роботи слід заповнити довідник номенклатури.

 

Які особи не можуть бути декларантом при одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні під час зустрічі у Городоцькій ДПІ

Фахівці Городоцької ДПІ під час зустрічі з громадянами-фізичними особами розповіли про те, що нормами підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

         Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

         Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

          Звернули увагу, що особи, які мають право відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичної особи, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в межах, визначених п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ.

         Наголосив, на підписці у соціальних мережах:

Instagram – ГУ ДПС у Львівській області (tax_service_lviv)

Telegram – ДПС у Львівській області (https://t.me/tax_service_Lviv)

Facebook: https://www.facebook.com/tax.lviv

YouTube – ДПС у Львівській області 

        (https://www.youtube.com/channel/ ДПС у Львівській області )

 

Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування під час інтерв’ю

Начальник Городоцької ДПІ Роман Миськів розповів під час інтерв’ю журналісту місцевої ЗМІ про одноразове (спеціальне) добровільне декларування.

Посадовець повідомив про основні положення Закону України від 15 червня 2021 року                        № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Звернув увагу, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в декларації.

Роман Миськів наголосив, що декларація подається особисто декларантами виключно в електронній формі засобами Електронного кабінету. Декларант може заповнити та надіслати декларацію, сплатити визначені податкові зобов'язання, скориставшись платіжними системами. Також у кабінеті відображаються результати звірки декларації з даними Державного реєстру фізичних осіб. У разі встановлення невідповідності, платник отримає відповідне повідомлення.

Також, назвав які активи підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню, хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом.

 

Використайте право на податкову знижку за 2020 рік по 31 грудня поточного року

       Фахівці Городоцької ДПІ нагадують, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

       Відповідно до п. 14.1.170 Податкового кодексу України, податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

        Тобто, сума оподатковуваного доходу фізичної особи може бути зменшена на суму податкової знижки, що призведе до зниження суми податку на доходи фізичних осіб.

       Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

       Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь