У Городоцькій ДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Нещодавно за участі начальника відділу електронних сервісів Городоцької ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області Романа Байбака відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО та ПРРО»:
Питання. Яка послідовність дій має бути здійснена платником для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій?
Відповідь. Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Мінфіну України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу від 01.06.2020 № 261).
Питання. Чи необхідно застосовувати РРО при торгівлі на ринку?
Відповідь. Відповідно до законодавчих новацій, платники єдиного податку, що належать до 1 групи РРО у своїй діяльності не застосовують.
Фізична особа-підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазинах та об’єктах ресторанного господарства, які розташовані на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи, та відповідно зобов’язана застосувати РРО в залежності від обраної системи оподаткування та виду здійснюваної діяльності.
Питання. Чи дозволяється суб’єкту господарювання використовувати ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним?
Відповідь. Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Питання. В якій формі повинні зберігатися щоденні фіскальні звіти (Z-звіти)?
Відповідь. Окремого порядку виконання зазначених вимог законодавством не встановлено.
Тобто, збереження суб'єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.
При цьому спосіб збереження суб'єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.
Питання. Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?
Відповідь. Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
«Гаряча лінія» у Городоцькій ДПІ щодо одноразового добровільного (спеціального) декларування
У Городоцькій ДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування».
На питання платників відповідав заступник начальника – начальник відділу з надання адміністративних та інших послуг Орест Мельник.
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, що надійшли від платників податків.
Питання. Доброго дня! Поясніть, що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування?
Відповідь. Доброго дня! Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених як на території України, так за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані шляхом доходів, що підлягали оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки та збори.
Питання. Вітаю! Яким чином проводиться процедура декларування?
Відповідь. Доброго дня! Декларації подаються безпосередньо декларантами в електронній формі, через приватну частину Електронного кабінету платника податків. Платник податків заповнює декларацію в електронному вигляді, підписує її власним електронним цифровим підписом та надсилає до ДПС. Декларація підлягає камеральній перевірці ДПС виключно на логічні та арифметичні помилки протягом 60 днів.
Питання. Доброго дня! В який термін необхідно сплатити в бюджет податкове зобов’язання, яке визначено в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?
Відповідь. Доброго дня! Сплата збору здійснюється декларантом протягом тридцяти календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору здійснюється декларантом:
– першого платежу – протягом тридцяти календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
– другого платежу – до 1 листопада 2023 року;
-
третього платежу – до 1 листопада 2024 року.
