Як боротися з шкідниками під час зберігання зерна
Засіяти, обробити та зібрати зернові – це ще не все. Є важким завданням зберегти на зерносховищі чи складі вже зібрану продукцію. Адже під час зберігання можна втратити до 100% врожаю. Причиною може стати неякісна підготовка зерносховища до зберігання. Перш за все, це можуть бути шкідники, потім волога.
Останнім часом збільшуються обсяги зберігання зерна різних культур як у заготівельній системі (елеватори, хлібоприймальні підприємства), так і в системі вирощування (фермерські господарства, акціонерні об'єднання) . Попри відмінності, ці системи об'єднує спільна мета: збереження зерна без кількісних втрат та зниження якості. Дотримання законів України «Про захист рослин», «Карантин рослин», про затвердження Регламенту зберігання зерна та продуктів його переробки Спостерігаються досить великі втрати при зберіганні зерна різних культур, через недосконалі технології, недостатню кількість сучасних зерносховищ, неналежний рівень їхнього оснащення. Призводить до значних втрат і зниження якості зерна в процесі зберігання - це шкідники хлібних запасів (комахи, кліщі, мишоподібні гризуни) Комірний і рисовий довгоносики, великий та малий борошняні хрущаки, горохова і квасолева зернівки, зерновий шашіль (точильник), рудий коротковусий і Суринамський мукоїди, зернова міль, млинова і південна комірна вогнівки, борошняний кліщ, хатня миша, сірий і чорний щури є найбільш небезпечними шкідниками зернових запасів.. Підраховано, що один жук комірного та рисового довгоносиків здатний за своє життя знищити 80 зернин. За оптимальних умов комірні шкідники мають високу плодючість і швидкий розвиток, досягають значної чисельності і ушкоджують зерно пшениці, рису, вівса, ячменю, кукурудзи, гречки, сорго, крупу перлову й борошняні вироби, насіння проса, олійних і бобових культур.
Життєдіяльність комірних шкідників значним чином залежить від температурного режиму, вологості зерна і повітря. Наприклад, для комірного довгоносика сприятливими є температура 20...28°С і відносна вологість повітря 75-90%. При температурі 5...10°С жуки припиняють живлення, за 3°С - впадають у заціпеніння, при 0°С і нижче - гинуть.
Рисовий довгоносик більше теплота вологолюбний: сприятливою для нього є температура 26...31°С, а при 13°С і вологості зерна 10% розвиток припиняється. Зерно погризене і пошкоджене набагато швидше уражається пліснявими грибами, які, проростаючи псують його, виділяючи при цьому шкідливі і канцерогенні речовини. Для приготування хлібопродуктів або на корм худобі не можна використовувати зіпсоване, запліснявіле зерно.
Поради фахівця. Дотримання законів України «Про захист рослин» та закон про «Карантин рослин», про затвердження Регламенту зберігання зерна та продуктів його переробки. Для боротьби із комірними шкідниками застосовують систему профілактичних (запобіжних) і знищувальних заходів. До запобіжних належать роботи з підготовки зерносховищ та операції, що виконують із зерном: очищення, сушіння, охолодження, вентилювання, переміщення. До знищувальних - біологічні, фізико-механічні й хімічні методи.
Охолодження зерна. Охолодження зерна є одним із ефективних запобіжних заходів боротьби з комірними шкідниками. Його можна застосовувати як профілактично, так і з метою пригнічення життєдіяльності більшості шкідників. Достатньо температуру зернової маси довести до 8...10°С. При температурі 5...6°С термін надійності зберігання збільшується втричі. Охолодження виконують в холодну суху погоду за допомогою провітрювання чи активного вентилювання. У процесі охолодження обов'язково контролюють рівноважну вологість зерна: якщо вона буде нижчою за його фактичну вологість, охолодження можна виконувати, інакше зерно, внаслідок сорбції, зволожуватиметься.
Ефективним і надійним є охолодження за допомогою холодильних машин, але воно потребує додаткових коштів і спеціальних пристроїв. Тому цей захід, насамперед, рекомендовано для культур, які особливо нестійкі під час зберігання, швидко пошкоджуються шкідниками, уражуються хворобами: кукурудзи, зернових та олійних.
Як крайній захід боротьби з шкідниками зернових запасів застосовують їхнє термічне знезараження за максимально допустимих температур. Для вибору температурних режимів і тривалості знезараження слід послуговуватися спеціальною таблицею, яка враховує вид шкідника і його теплову стійкість. Насіннєве зерно так знезаражувати не рекомендується, оскільки можливе зниження його схожості.
Дезінфекція зерна. Найрадикальнішим знищувальним заходом боротьби зі шкідниками зернових запасів продовжує залишатись хімічна дезінсекція зерна: волога, аерозольна, газова (фумігація). Хімічну обробку виконують за спеціальною інструкцією та проводять організації, які мають на те офіційний дозвіл. Особливо суворо контролюється фумігація: її заборонено застосовувати для партій зерна, призначених для відправлення і концентрації на портових елеваторах.
Волога та аерозольна дезінфекція. Вологий і аерозольний способи боротьби з комірними шкідниками ефективні для обробки вільних складських помешкань і прилеглих територій. Для цього використовують фосфорорганічні й піретроїдні інсектициди (Актеллік, Арріво, Карате, Фастак, Фуфанон та інші), норма застосування яких становить: за вологої обробки - 0,2 л/м2, за аерозольної - 20 мл/м3 складської площі. Для обробки території норму збільшують удвічі.
Обробку партій зерна проводять такими самими препаратами у процесі завантаження у зерносховище. Норма витрати препарату, наприклад Актелліку, становить для продовольчо-кормового зерна та насіння 16 мг/т. Препарат Фастак рекомендовано тільки для обробки насіння (з тією самою нормою). Перевагою аерозольної обробки є висока дія препарату навіть у негерметизованому сховищі, її недолік - досить тривалий проміжок часу до дозволеної реалізації зерна. Достовірно відомо, що після декількох місяців залишки препаратів не перевищують максимально дозволеного рівня (МДР) та досягається надійний захист зерна у разі застосування препаратів у рекомендованих дозах.
Газова дезінфекція (фумігація). Одним із найефективніших методів запобігання шкідливих організмів зокрема карантинних, між країнами і усередині країни є знезараження (в тому числі фумігація) сільськогосподарської, лісової і промислової продукції, тари, складів, вагонів, трюмів суден, приміщень виробничих підприємств. Дотримання карантинних заходів при переході з одного складського приміщення в інше виявивши шкідників у сховищі, перш за все, необхідно знайти вогнище і знищити його. Найефективнішою з-поміж хімічних заходів є газова фумігація. Перед фумігацією потрібно ретельно загерметизувати приміщення, а фумігацію проводити із залученням тільки спеціальних загонів, які мають дозвіл і відповідне обладнання. Для її проведення застосовують фуміганти використовують фосфін у вигляді таблеток округлої форми або порошку. Таблетки вводять у потік зерна за допомогою спеціальних дозаторів. Норма - 2-6 таблеток на 1м3 чи на 1 т зерна. Активна речовина (фосфід алюмінію або магнію) введеного у зернову масу чи розкладеного у приміщенні препарату реагує з вологою, виділяючи таким чином токсичний для шкідників фосфористий водень. Натомість у зерні залишаються нейтральна речовина - гідроокис алюмінію або магнію - і частково не розкладений залишок фосфіду. Тривалість фумігації залежить від температури: за 5...10°С - десять діб; за 21...25°С - п'ять діб. Дегазація становить не менше десяти діб. Реалізація зерна допускається у разі залишку фосфіду не вище допустимого рівня (МДР). Нейтральні речовини у вигляді сірого порошку видаляють із зерна за допомогою сепарування чи аспірації.
Режим фумігації фосфіном (дозування препарату і час експозиції), залежно від виду шкідників і температури, є обов'язковим. Недотримання режиму призводить до резистентності (несприйнятливості) шкідників до препарату. Види тих шкідників, які набули резистентності, стають особливо небезпечними, оскільки їхня чутливість до препарату може зменшуватись у 80-120 разів.
Режим фумігації також пов'язаний із постійним контролем за концентрацією і залишком препарату. Для контролю за фосфіном використовують індикаторні трубки різних фірм-виробників, а також газоаналізатори. В Україні здебільшого використовують індикаторні трубки, оскільки вартість газоаналізаторів досить висока. Проте індикаторні трубки мають помітно більшу похибку та призводять до неякісного знезараження продукції, тому все-таки надавати перевагу слід сучасним газоаналізаторам. Доцільність фумігації потрібно визначати виходячи із ступеня ураження шкідниками та економічної ефективності робіт, що плануються. На основі показника сумарної щільності зараженості комахами та кліщами партії зерна класифікують за п'ятьма ступенями, введеними в нормативні документи (табл. 2). Залежно від ступеня, визначають доцільність фумігації та цільовий напрям використання зерна. Підраховано, що витрати на фумігацію зерна відносно невеликі і дорівнюють вартості 3-5 кг зерна на кожній тонні.
Інтервал перевірки зараженого зерна. Ефективність і своєчасність усіх методів боротьби з шкідниками зернових запасів значною мірою залежить від контролю за рівнем зараження. Інтервал перевірки встановлюють виходячи з температури і вологості зерна, його призначення.
При зберіганні насіння в мішках перевірку на зараженість шкідниками виконують один раз у 30 днів узимку і через кожні 15 днів улітку. Аналіз на зараженість проводять згідно з нормативними методами і стандартами.
Як альтернативу хімічному методу боротьби з комірними шкідниками можна рекомендувати також використання мікробіологічних препаратів і феромонних пасток проти твердокрилих та лускокрилих шкідників. Проте такий спосіб виправдовує себе лише в разі невисокої їхньої чисельності та невеликих обсягів зберігання. Крім шкідливих комах та кліщів, значного збитку під час зберігання зерна завдають гризуни, які розмножуються і шкодять в складських приміщеннях незалежно від погодних умов. Для боротьби з ними найефективнішим є застосування отруйних принад згідно переліку про пестициди та агрохімікати дозволених в Україні. Принади розкладають на відстані 2-15 м одна від одної в місцях скупчення гризунів.
Таким чином, комплексне застосування всіх методів захисту із урахуванням видового складу шкідників, особливостей їхньої біології, чисельності і ступеня ураження, систематичне прогнозування розвитку і контроль рівня шкодочинності забезпечать надійний захист зерна під час його зберігання.
Державний фітосанітарний інспектор
ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області
К.І.Верещинська