Про застосування РРО та ПРРО говорили під час «круглого столу» з суб’єктами господарювання у Городоцькій ДПІ
Фахівцями Городоцької ДПІ проведено черговий навчальний тренінг щодо використання реєстраторів розрахункових операцій, в тому числі програмних.
Податківці повідомили, що з 1 січня 2022 року застосування РРО та/або ПРРО платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки, стане обов’язковим. Можливість не застосовувати РРО в разі здійснення розрахункових операцій, залишиться лише у ФОП 1 групи єдиного податку.
Зауважили, що незалежно від обраного виду діяльності, РРО або програмні РРО повинні застосовувати підприємці – єдинники другої – четвертої груп, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби, вироби медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я, ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відповідно до ПКУ відносяться до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Фахівцями податкової наголошено щодо можливості використання безкоштовних ПРРО. Разом з тим, висвітлено питання ведення обліку товарних запасів: платники єдиного податку ІІ-ІV групи, які не зареєстровані платниками ПДВ та не здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, облік товарних запасів не ведуть.
Ведення обліку товарних запасів або якогось іншого додаткового обліку з 01.01.2022 року для платників Єдиного податку І групи не передбачається.
Увагу підприємців - платників єдиного податку ІІ-ІV груп зосереджено на необхідності завчасної реєстрації РРО чи ПРРО у контролюючих органах з метою дотримання вимог чинного законодавства України.
Про одноразове добровільне декларування під час «гарячої лінії»
Заступником начальника – начальником відділу з надання адміністративних та інших послуг Городоцької ДПІ Орестом Мельником проведено «гарячу лінію» щодо одноразового добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету.
– Які активи можна не декларувати?
– Законом України про добровільне декларування передбачені активи, які навіть при неподанні фізичною особою одноразової добровільної декларації будуть вважатися такими, з яких повністю сплачені податки і збори, а податкова перевірка щодо джерел їх набуття не проводиться. Серед них:
• квартира чи квартири, загальна площа якої чи яких не перевищує сукупно 120 кв. м, або майнові права на таку квартиру у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва, підтверджені відповідними документами;
• житловий будинок чи житлові будинки (в тому числі – незавершеного будівництва), загальна площа якого чи яких сукупно не перевищує 240 кв. м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
• об'єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будівлі некомерційного призначення (в тому числі – незавершені будівництвом) загальною площею, що не перевищує 60 кв. м;
- земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України;
- один транспортний засіб особистого некомерційного використання, право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. Але це не стосується транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, легкового автомобіля з робочим об'ємом циліндрів двигуна не менше як 3000 куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера;
Також можна не декларувати і інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового декларування.
– В які терміни потрібно сплатити податки з задекларованих об’єктів оподаткування?
– Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом тридцяти календарних днів з дати подання такої декларації, а при обранні альтернативних ставок, про які я скажу дальше, – також до 1 листопада 2023 року та до 1 листопада 2024 року.
– Які передбачені ставки збору із задекларованих доходів?
– Передбачено декілька ставок, зокрема - 5 відсотків:
- щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в банках України;
- щодо об'єктів декларування, про які ми говорили раніше, а це нерухоме та рухоме майно, цінні папери, паї. частки що знаходяться (зареєстровані) в Україні.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.
– 9 відсотків:
Це щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах;
щодо об'єктів декларування, а це нерухоме та рухоме майно, ціні папери, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.
Тут, я хотів би зауважити, що тимчасово з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, за вказаними об'єктами декларування, застосовується у розмірі 7 відсотків.
Запроваджено також ставку 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
І знову ж таки, як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.
– Чи передбачена відповідальність за задекларовані активи?
– Подача одноразової (спеціальної) добровільної декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи. Декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів.
– Хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням?
– Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання неоподаткованих доходів, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.
А не можуть бути декларантами особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів у сфері запобігання корупції. Також декларантами не можуть бути особи, які є малолітніми чи неповнолітніми або недієздатними, або є особами, дієздатність яких обмежена і над ними встановлено опіку.
– Що може бути об’єктом добровільного декларування?
– Об'єктами одноразового декларування можуть бути: валютні цінності, нерухоме майно, навіть об’єкти незавершеного будівництва, які не прийняті в експлуатацію, але майнові права на які належать декларанту, рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби , пам’ятні банкноти та монети), частки чи паї у майні юридичних осіб, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, цінні папери, права на отримання дивідендів, інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках.
Про одноразове добровільне декларування під час інтерв'ю у Городоцькій ДПІ
Начальник Городоцької ДПІ ГУ ДПС у Львівській області Роман Миськів надав інтерв’ю для газети “Народна Думка» про одноразове (спеціальне) добровільне декларування.
Фахівець звернув увагу, що 15 червня 2021 року прийнято Закон України № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Повідомив, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в декларації.
Звернув увагу, що декларація подаватиметься особисто декларантами виключно в електронній формі засобами Електронного кабінету. При цьому вони отримають допомогу при заповненні декларації, пояснення щодо заповнення розділів. Декларант зможе заповнити та надіслати декларацію, сплатити визначені податкові зобов'язання, скориставшись платіжними системами. Також у кабінеті відображатимуться результати звірки декларації з даними Державного реєстру фізичних осіб. У разі встановлення невідповідності, платник отримає відповідне повідомлення.
Також, назвав які активи підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню та хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом.
Чи можна одночасно використовувати кваліфікований електронний підпис на декількох ПРРО?
Фахівці Городоцької ДПІ повідомляють, що чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено обмежень щодо кількості електронних печаток під час їх реєстрації суб’єктом господарювання, який має декілька програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО). При застосуванні електронної печатки суб’єкта господарювання на ПРРО фіскальним сервером ДПС не встановлено обмежень її використання кількома ПРРО одночасно.
При цьому, за допомогою одного сертифіката електронного підпису можна працювати одночасно тільки одному касиру на одному ПРРО. Тобто, у разі одночасного використання суб’єктом господарювання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів стосовно яких були подані повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
