Втрата урожаю винограду від шкідників і хвороб
Від шкідників і хвороб втрата урожаю винограду у деякі роки перевищує 50%. На зростання шкідливості патогенних організмів найбільше впливають погодні умови.
Погіршення фітосанітарного стану виноградних насаджень останніми роками відбувається внаслідок порушення технології вирощування – спрощення системи основного обробітку ґрунту, незбалансованого внесення мінеральних добрив, невчасне виконання заходів захисту.
Виноградники щорічно пошкоджуються виноградна листовійка, гроновою листовійкою, дворічна листовійка, виноградний зудень (фітоптус), численними видами кліщів, філоксерою. Окремими вогнищами розвиваються різні види совок, п’ядунів, коваликів, хрущів, скосарів, що треба враховувати при вирощуванні молодих насаджень і виноградних розсадників. Найбільш розповсюдженим і небезпечним захворюванням виноградної лози є: мільдью(або несправжня борошниста роса),оїдіуму(борошниста роса), Білої гнилі і чорної гнилей Чорної плямистості, інфекційного усихання кущів. Останніми роками поширилися грибні хвороби еска, антракноз і альтернаріоз, плямистий некроз. Крім грибних хвороб поширені бактеріальні, вірусні й інші інфекційні хвороби, які різною мірою пригнічують розвиток виноградних кущів і знижують продуктивність насаджень. Обприскування молодих плодоносних насаджень проти мілдью і оїдіуму, інших грибних хвороб проводять до і після їх цвітіння. З цією метою доцільно застосовувати системні припарати, що забезпечують гарантований захист всіх органів рослини.
Виноградні насадження, що вирощуються на ґрунтах з підвищеним вмістом розчинного вапна, відрізняються наявністю хлорозних кущів, які відстають у розвитку, мають деформовану листову пластинку, недорозвинені суцвіття. При сильному розвитку захворювання кущі гинуть. У липні-серпні листові пластинки виноградних кущів часто ушкоджуються сонячними опіками, які є причиною зниження фотосинтетичної діяльності рослин і їх продуктивності.
Обробку проводити препаратами дозволеними до використання в Україні.
Інсектициди проти шкідників: Для захисту винограду від шкідників: Децис-Профі, Актара, Карате Зеон, фуфаноном. Актелік 500ЕС, к.е, Енжіо 247 SC, к.с, Сумі-альфа, к.е, Бі-58 новий, к.е.
Фунгіциди проти хвороб: Для захисту винограду від таких хвороб як мілдью, оїдіума, чорної плямистості, сірої гнилі: Препарати контактної дії - Блю-бордо (бордоська рідина), Ровраль. Серед комплексних - Ридоміл Голд МЦ.
Препарати системної дії - Топаз, Байлетон. однопроцентний розчин бордоської рідини, Антракол 70 WG в.г, Квадріс 250 SC, к.с, Хорус 75 WG, в.г. Танос, Стробі, Хорус, Тіовіт, Топаз.
Також можна застосовувати біологічний препарат Планриз, вартість якого значно нижча вартості хімічних препаратів і який є екологічно безпечним, містить у своєму складі живі бактерії. Максимальна кількість обробок переліченими препаратами - 3-4. Інтервал між обробками 7 - 10 днів (в залежності від погодних умов).
За необхідними рекомендаціями звертатися у Державну фітосанітарну інспекцію Львівської області за контактним телефоном: 0963197858
До об’єктів внутрішнього карантину належить американський білий метелик , який останніми роками активно розвивається на виноградниках та бактеріоз винограду (хвороба Пірса) - Xylella fastidiosa Wells et al..
Для виноградної лози серйозну небезпеку становить бактеріоз винограду (хвороба Пірса) - Xylella fastidiosa Wells et al. Від цієї хвороби може коливатися економічний збиток від часткового зменшення врожаю та його якості до повної його втрати. Шкодочинність виявляється також у скороченні довговічності виноградників. Бактеріоз винограду входить до 1-го Списку "Переліку регульованих шкідливих організмів," яких немає на території України, а також до Списку А-1 - карантинних організмів ЕРРО.
1884 року в основних районах виноградарства південної частини Америки - Каліфорнії вперше хворобу було виявлено та ідентифіковано - де тривалий час вона завдавала значних збитків на цьому континенті. Втрати від захворювання оцінювали в 2-3 млн дол. за рік, при цьому найсильніше уражувалися сорти Vitis Labrusca L. і Vitis Vinifera L., які становили 90% промислових виноградників.Надалі хвороба поширилася практично в усіх південних та центральних районах Північної Америки, де вирощують виноград. Нині її зареєстровано в США, Центральній Америці - в Коста Ріці та в Північній - у Мексиці. Крім Американського континенту, бактеріоз винограду доволі поширений у країнах Азії: в Індії й Тайвані. В країнах Європи та СНД його не виявлено. Значні збільшення обсягів імпорту та транзиту рослинної продукції, насамперед садивного матеріалу, з країн, маловивчених у карантинному відношенні, створює доволі реальну загрозу ввезення та поширення цього захворювання на територію нашої держави, тож увага та фітосанітарний контроль до нього має бути постійно. Щоб надійно захистити виноградники від хвороби можна тільки за повного знання особливостей біології та шкодочинності збудника, застосовуючи комплекс заходів: фітосанітарний контроль насаджень, знання зовнішніх ознак хвороби, оптимальні строки проведення обстежень на всіх етапах технологічного процесу вирощування винограду. Бактеріоз винограду (хвороба Пірса) спричинює грамнегативна рикетсієподібна бактерія - Xylella fastidiosa Wells et al. Діаметр рикетсії перебуває в межах 0,1мк, а довжина рідко перевищує 5 мк. Вона має клітинну оболонку та цитоплазму, яка утримує електронно-щільні ділянки й електронно-прозорі ділянки з ДНК-подібними нитками. Клітинна оболонка складається з кількох шарів. Бактерії розмножуються лише в судинах: ксилемі, стеблах, корінні, в листках. У судинах утворюються кірки з камеді й скупчення бактерій. Руйнування та закупорювання судин у рослин призводить до порушення транспортування води й поживних речовин у них. Унаслідок цих змін погіршуються технологічні якості продуктів.
Висока відносна вологість і помірні теплі температури повітря є найсприятливішими умовами для розвитку збудника Xylella fastidiosa протягом вегетаційного періоду рослин. Суворі зимові температури є лімітуючим чинником для розвитку бактерій за яких патоген гине. Уражує також дерев'яні й трав'янисті рослини 111 видів, що належать до 41-ї родин, серед них: дуб, в'яз, платан, слива, персик, мигдаль, люцерна. З'явилися повідомлення про це бактеріальне захворювання на кавовому дереві та цитрусових культурах. Сприятливі для акліматизації збудника хвороби є природно-кліматичні умови південних регіонів промислового виноградарства України, тому ймовірність її поширення дуже висока.
ПОРАДИ ФАХІВЦЯ
Методи боротьби проти мілдю. Вирощування комплексно стійких сортів, мульчування ґрунту під кущем, своєчасне внесення калійно-фосфорних добрив, видалення пасинків і профілактичні обробки контактними та системними фунгіцидами. Приблизні терміни обробок: перша проводиться, коли молоді пагони виросли на довжину 15-20 см, друга обробка проводиться перед цвітінням, третя після цвітіння коли ягода досягне розміру горошини.
Методи боротьби оїдіуму. Агротехнічні прийоми, що сприяють провітрюванню кущів (підв’язування пагонів, пасинкування, обламування пагонів, боротьба з бур’янами.
Ранньою весною чи пізньою осінню (в безлистому стані) слід провести обприскування 5-градусним ІСО або 8% емульсією карболінеум. Для боротьби з хворобою винограду оїдіумом в період вегетації рослини опилюють меленою сіркою або сірчаним кольором в суміші з вапном. На 1 кв. метр площі потрібно 1,5-2 г сірки. Співвідношення сірки до вапна 1: 1. Цю роботу проводять рано вранці або пізно ввечері, так як в цей час сірка краще прилипає до поверхні кущів. Обпилювання проти оїдіуму можна поєднати з обприскуванням бордоською рідиною, додаючи до неї 1,0-1,5% колоїдної сірки. Перше обпилювання проводять після розвитку на пагонах трьох листків, друге — перед цвітінням, третє — після цвітіння. Якщо оїдіум все-таки з’являється, необхідно повторювати обпилювання через кожні 10-20 днів. Раптовий спалах шкідників винограду оїдіум можна погасити обприскуванням розчину марганцевокислого калію. Для приготування робочого розчину на 10 л води беруть 12,5 г перманганату калію і 60 г негашеного вапна. Незабаром після такого обприскування виноградник опилюють сіркою. На винограднику необхідно проводити боротьбу з бур’янистою рослинністю.
Терміни проведення обробок ті самі, що й проти мілдью.
Заходи боротьби проти білої гнилі. Після градобою необхідно провести обприскування 4-процентним розчином бордоської рідини і повторити його в разі появи білої гнилі на ягодах. Як профілактичну міру хвороби винограду можна рекомендувати створення кущам найкращих умов провітрювання та освітлення сонцем.
Заходи боротьби чорної гнилі. Обприскування виноградників бордоською рідиною проти хвороби винограду Мілдью є одночасно і боротьбою з чорною гниллю. У разі появи хвороби винограду чорної гнилі на ізабелльних сортах винограду або гібридах прямих виробниках слід провести обприскування їх 1% розчином бордоської рідини. Перше обприскування роблять до цвітіння, потім його повторюють після цвітіння і через 2 тижні після другого обприскування.
Методи боротьби чорної плямистості, інфекційного усихання кущів. Досить важко вести боротьбу проти міцелію гриба, проникаючого глибоко у тканини деревини та швидко зростаючого під захистом тканин господаря. Спори гриба захищені від фунгіцидів товстим шаром клітин. Хімічна боротьба з застосуванням відомих нині діючих речовин, проти міцелію гриба не дає результатів. Тому вона має бути спрямована проти плодових тіл гриба і, особливо, проти спор, що поширюються. При сильному ураженні, восени після опадання листя або після обрізки (зимова обробка) виноградні кущі слід обприскувати контактними препаратами міді. Всихаючі рукава підлягають вирізанню. При викорінюючому обприскуванні слід здійснювати ретельну обмивку кущів. Навесні фунгіциди застосовують в період появи 2-3-х листків. Подальші обприскування проти чорної плямистості для захисту молодого приросту збігаються з обробками насаджень проти мілдью та оїдіуму. Виходячи з того, що чорна плямистість є хронічним захворюванням винограду, за короткий термін її неможливо повністю ліквідувати навіть при багаторазовій ретельній зимовій та весняній обробці.
Препарати: Антракол, Бордоська суміш, Купроксат, Ридоміл, Стробі, Танос, Хорус, Хлорокис.
Методи боротьби проти антракнозу: впровадження стійких до антракнозу винограду сортів, своєчасні обробки контактними та системними фунгіцидами. Терміни проведення обробок ті самі, що й проти мілдью.
Препарати: Антракол, Акробат, Бордоська суміш, Купросат, Ридоміл, Танос, Хорус.
Надзвичайно важливими є карантинні заходи, які спрямовані на запобігання проникненню та локалізації бактеріозу винограду, тому проблема моніторингу цього захворювання актуальна для нашої країни.
Карантинні заходи передбачають заборону ввезення в Україну зараженого садивного й прищепного матеріалу з країн, де зареєстровано захворювання.
Для науково-дослідних установ дозволяється завезення сортозразків для науково-дослідних установ з обов'язковим розміщенням їх в інтродукційно-карантинних розсадниках. Під час ввезення продовольчого й садивного матеріалу він підлягає первинному огляду на кордоні з обов'язковим відбором зразків для лабораторної експертизи та повторному - в місцях надходження продукції. При виявленні захворювання вантаж повертають або знезаражують, а якщо це неможливо зробити, тоді вилучають і знищують. Карантин запроваджують при виявленні збудника бактеріозу винограду і вживають заходів з локалізації та ліквідації вогнища згідно з чинними інструкціями.
Передбачено заходи з профілактики хвороби винограду:
1. обстеження виноградних насаджень у три строки: 1 - ранньовесняний (період сокоруху, розпускання бруньок і ріст пагонів), 2 - літній (період інтенсивного росту кущів), 3 - осінній (період плодоношення винограду). Уражені кущі треба викорчувати, а з чотирьох суміжних зрізати лозу і все спалити. Після викорчовування технічні засоби та грунт дезінфікують;
2. ретельний фітосанітарний відбір прищепного садивного матеріалу;
3. під час щеплення саджанців, щоб убезпечитися від зараження й подальшого поширення бактеріозів, чубуки прищепи та підщепи потрібно замочити на 24 год у розчині 0,06%-ного ДНОКу з дальшим промиванням їх водою;
4. перед висаджуванням саджанців їх треба ретельно оглянути. Вибраковані саджанці з ознаками бактеріозу винограду слід спалити;
5. виноградники закладати на площах, де раніше не вирощували його 10-12 років. Під час оздоровлення земель від збудника цієї хвороби слід дотримуватися сівозміни (найкращі попередники: овес, жито, ячмінь, пшениця, а також рослини, які містять фітонциди: цибуля, часник);
6. використовувати фунгіциди, які містять мідь: а) після підрізання лози дезінфікувати рани 5%-ним розчином бордоської рідини (Блу бордо);
б) перед розпусканням листків обробляти 2%-ним розчином бордоської рідини (Блу бордо); в) у стадії трьох листків обробляти 2%-ним розчином бордоської рідини (Блу бордо); г) під час вегетації обробляти препаратами групи міді (Бордо Ізагро, Купроксат, Купротекс тощо);
7. боротися з переносниками бактеріозу винограду й знищувати бур'яни - резерватори хвороби згідно з "Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні".
При проведенні робіт пов’язаних із хімічними препаратами використовуйте засоби індивідуального захисту (респіратори, захисні окуляри, рукавиці) та дотримуйтесь правил особистої гігієни.
Державний фітосанітарний інспектор Головного Управління Держпродспоживслужби у Львівській області К.І. ВЕРЕЩИНСЬКА
