До уваги громадськості!
Шановні мешканці Пустомитівської громади!
Пустомитівська міська рада подає на розгляд заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану території з метою реконструкції існуючих будівель і споруд, будівництва нових будівель та споруд (в тому числі очисних споруд) на земельній ділянці площею 1,5230 га (кадастровий номер 4623610100:08:000:0038), яка орендується ним та розташована на південь від м. Пустомити (за межами населеного пункту).
Загальні положення
1. Замовник СЕО
Пустомитівська міська рада Львівської області (вул. Грушевського, 46, м. Пустомити, Львівський р-н, Львівська обл., 81100).
ЄДРПОУ: 04372187
2. Вид та основні цілі документу державного планування
Детальний план є містобудівною документацією місцевого рівня, яка визначає функціональне призначення, параметри забудови земельної ділянки з метою розміщення об’єкту будівництва, формування принципів планувальної організації забудови, уточнення в більш крупному масштабі положень схеми планування території району, визначення планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами, формування пропозицій щодо можливого розташування об’єкту з користування надрами в межах однієї проектної території із дотриманням вимог містобудівного, санітарного, екологічного, природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства з метою залучення інвестицій згідно інтересів територіальної громади, заходів щодо реалізації містобудівної політики розвитку території району, згідно п. 4.1. ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»; визначення містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Детальний план території (ДПТ) з метою реконструкції існуючих будівель і споруд, будівництва нових будівель та споруд (в тому числі очисних споруд) на земельній ділянці площею 1,5230га (кадастровий номер 4623610100:08:000:0038), яка орендується ним та розташована на південь від м. Пустомити (за межами населеного пункту) на замовлення Пустомитівської міської ради на підставі наступних документів та вихідних даних:
1. Рішення №1013 Пустомитівської міської ради від 09.08.2021 р.
В проекті опрацьовано планувальне рішення та використання території орієнтовною площею 2,3 га. Детальний план розроблений в межах структурно-планувального елементу території населеного пункту, який має цілісний планувальний характер.
Проект розробляється відповідно до:
- Земельного, Водного та Лісового кодексів України;
- Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- Закону України «Про відходи»;
- Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
- Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
- Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
- Закону України «Про природно-заповідний фонд України»;
- Закону України «Про екологічну мережу України»;
- Закону України «Про охорону земель»;
- Закон України «Про рослинний світ»;
- Закону України «Про тваринний світ»;
- Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку»;
- ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту»;
- ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»;
- ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;
- ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;
- ДСП - 173 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»;
- ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова міських поселень»;
- ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд»;
- ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;
- ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;
- ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»;
- ДСТУ-Н Б Б.1-1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)»;
- СНіП 1.02.01 «Охорона навколишнього природного середовища»;
- Наказу міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.96 «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів».
3. Інформація про те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів):
Пустомити – місто на Опіллі, районний центр Львівської області, розташоване за 19 км на південний захід від м. Львова, у межиріччі ріки Щирки та її притоки Ставчанки в системі р. Дністер. Населення – близько 9,3 тисяч жителів. Статус міста Пустомити отримали 1988 року.
Місто занесене до Списку історичних населених місць України IV категорії (міста з поодинокими цінними і значними об’єктами культурної спадщини).
Проектована територія площею 2,3 га містить споруди забійного цеху птахофабрики та обмежена:
- із заходу – паями, неужитками;
- з півдня – паями, неужитками;
- з півночі – існуючою дорогою, територіями для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для обслуговування нежитлових будівель цеху забою птиці, санітарної бойні санпропускника, паями, неужитками, межами відводу та шумозахисна зона від проектованої на перспективу об’їзної автодороги;
- зі сходу – ЛЕП потужністю 10 кВ, м’ясокомбінатом (існуючий), паями.
В природному відношенні територія м. Пустомити знаходиться на південному кордоні Львівського плато і північних відрогів Опілля. Основна частина поселення знаходиться в межах лівобережної надзаплавної тераси р. Ставчанки, що протікає на західній околиці поселення. Східніше околиця Пустомит є схилом водороздільного підвищення між долинами рік Щирка і Ставчанка. Максимальні абсолютні відмітки поверхні землі на водорозділі досягають 320 – 334 м, мінімальні – приурочені до заплави р. Ставчанка і складають 268 – 270 м.
Гідрографічна сітка в районі Пустомит представлена р. Ставчанкою, декількома штучно спорудженими ставками та копанками для розведення риби і озером Наварія, розташованим в с. Наварія на північно-східній околиці площі що описується.
В геоструктурному відношенні район розташований в межах південно-західної околиці Руського плато. В тектонічному відношенні дана територія характеризується пологим, майже горизонтальним заляганням складаючих його порід. В геологічній будові приймають участь відклади верхньокрейдяного, третинного і четвертинного періодів.
Верхньокрейдяні відклади літологічно представлені піщанистими мергелями, в покрівлі – зруйнованими, брекчийованими, нижче – більш монолітними, міцними, щільними. В товщі мергелів чергуються ділянки сильно тріщинуватих і щільних, позбавлених тріщин мергелів. Глибина закладання мергелів коливається від 33,0 до 130 м.
На розмитій поверхні верхньокрейдяних відкладів стратографічно незгідно залягають піщано-глинисті відклади третинного віку. Найбільш древніми породами являються кварцглацконітові глинисті піски з чергуванням прошарків вапняку, піску і піщаника на глибинах 63-98 м., віднесених до опільського горизонту. На глибинах 40-55 м. залягають вапняки піщанисті, літотамнієві потужністю 4-12 м., які розробляються Наварійським і Пустомитівським вапняковими заводами і використовуються для випалу вапняку.
Стратографічно вище в районі Пустомит, багатьма свердловинами пройдений гіпсово-ангідритовий горизонт. Глибина залягання гіпсів різна і коливається від 18 до 42 м., причому, потужність гіпсів виростає з півночі на південь. По матеріалах геологічної експедиції і ЛФ «Укргіінтіз» в гіпсах зустрічаються карстові ділянки потужністю від 2-5 см до 2,5-3,5м. Тому для визначення категорій карстонебезпеки району необхідно провести спеціальні вишукування. Над гіпсово-ангідритовим горизонтом залягають глини Косівської свити.
На корінних породах повсюдно розповсюджені осади четвертинного періоду, представлені різними по утворенню і літологічному складу породами.
На схилах водороздільного плато зустрічаються суглинки делювіального походження, потужністю 0,5-3,0м., нижче яких розповсюджені шари щебеню вапнякового – продукт вивітрювання крейдяних порід або алювій мергеля.
Перший від поверхні водоносний горизонт, що залягає на глибині 1,0-9,0 м., приурочений до відкладів четвертинного віку. Горизонт слабо заводнений, дебіти колодязів і свердловин переважно складають 0,2-0,7 м куб/год., досягаючи деколи 1,5-2,0 м куб./год. Режим водоносного горизонту нестійкий, залежить від пори року, близьке залягання його від поверхні землі складає можливість забруднення.
Другий від поверхні водоносний горизонт приурочений до гіпсово-ангідритової товщі, що залягає на глибині 20,0-45,0 м. Горизонт має напір 8-12,0 м, дебіти свердловин до 7-11 м куб./год. Вода з різким запахом сірководню, високо мінералізована, використовується для лікувальних цілей.
Третій від поверхні водоносний горизонт приурочений до відкладів неогену (тріщинуваті піщаники, вапняки, піски крупнозернисті). Свердловини, що експлуатують цей водоносний горизонт має дебіти 20-30 м куб./год. І по хімічному складу являються гідрокарбонатно-кальцієвими.
Водоносний горизонт крейдяних відкладів має багато свердловин на глибинах від 30 до 130 м. Заводненість горизонту залежить від ступеню тріщинуватості порід і тому свердловини розташовані поряд мають різні дебіти, які коливаються від 18 до 48 м куб./год.
Якість води крейдяного водоносного горизонту добра.
Клімат району помірно-континентальний з порівняно м'якою зимою, довготривалою вологою весною і теплою сухою осінню. За кількістю опадів район відноситься до помірного зволоження. Середньорічна сума опадів складає 729 мм при мінімальній кількості опадів в січні-лютому (77-65 мм) і максимальній в червні і липні - 200-220 мм. Постійний сніговий покрив встановлюється в другій-третій декаді грудня, а сходить сніг у другій-третій декаді березня. Середня багаторічна вологість повітря по роках змінюється дуже мало і складає 78-80 %.
За ступенем сприятливості території для будівництва, район м. Пустомити поділяється на:
1. Території особливо несприятливої категорії для будівництва, приурочені до заплави р. Ставчанки, з рівнем підземних вод 1,0 м і вище від поверхні землі, з ухилом поверхні землі до 10%. Складені території мулистими і заторфованими ґрунтами потужністю 4-6 м., нижче розповсюджені піски дрібні, супіски. Також до особливо несприятливої категорії відносяться території заняті ярами, кар‘єрами і схилами з ухилом більше 20%.
2. Території несприятливої категорії для будівництва – схили з ухилом поверхні від 10% до 20%, складені супісками і суглинками зі щебенем вапняку, з водостійкими неогеновими глинами. Рівень підземних вод коливається від 1,0 до 3,0 м і глибше. Нормативний тиск на ґрунти 1,5 – 2,0 кг/скв.м.. Ділянки з високим рівнем ґрунтових вод (1,0 3,0 м) і заболочені ділянки, приурочені до долини р.Ставчанка, розповсюджені водою західної околиці міста.
3. Території сприятливої категорії для будівництва розповсюджені в межах надзаплавної тераси р. Ставчанка і схилів вододільного плато з ухилом до 10% і рівнем підземних вод глибше 3,0 м. В долині річки алювіальні ґрунти, представлені супісками і пісками різнозернистими, потужністю 1,5-3,5 м, нижче розповсюджені суглинки зі щебенем вапняку. Нормативний тиск на супіски і піски 1,5-2,0 кг/скв.м., на суглинки – 2,5-3,0 кг/скв.м.
Територія проектування, за класифікацією генерального плану, відноситься до територій сприятливої категорії для будівництва.
Планування забудови на даній території вимагає капіталовкладень в підготовку території (вертикальне планування, водовідведення, інженерні заходи, забезпечення інженерними мережами).
4. Ймовірні наслідки
а) Проектована територія знаходиться у південно-східній частині міста Пустомити. Навколо території проектування розміщені землі сільськогосподарського використання, неужитки, територія м’ясокомбінату та територія для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для обслуговування нежитлових будівель цеху забою птиці, санітарної бойні санпропускника. Зі сходу проходить ЛЕП 10 кВ. До проектованих сельбищних територій села приблизно 485 м. Стан навколишнього середовища можна в цілому можна охарактеризувати як добрий.
За функціональним призначенням, згідно генплану міста Пустомити, територія ДПТ розташовується на південному сході, за межами міста та є промисловою територією. Загальна площа ДПТ – 2,3 га.
Проектом визначається реконструкція ділянки площею 1,5230 га (кадастровий номер 4623610100:08:000:0038), для розміщення очисних споруд (об’єкт інженерної інфраструктури).
Решта територій представлені проектованими проїздами, СЗЗ від існуючих підприємств, охоронними зонами від ЛЕП та ГРП, озелененням на ділянці проектованої водозабірної свердловини.
Житлові будинки, будівлі та споруди громадського призначення на території відсутні.
Детальний план розробляється з урахуванням природо-кліматичних умов,
існуючого рельєфу території, особливостей прилеглої території та забудови, з дотриманням чинних норм та законодавства.
До можливих впливів майбутнього будівництва на навколишнє середовище є повітряне, водне середовище та ґрунти.
Вплив планової діяльності на навколишнє середовище виявлятиметься у виділенні в атмосферне повітря забруднюючих речовин при будівництві та функціонуванні проектованих споруд.
Водне середовище – вплив за рахунок утворення та відведення стічних вод. Відведення побутових стоків відбуватиметься до проектованих очисних споруд.
Ймовірний негативний вплив на якісний стан поверхневих та підземних водних об’єктів внаслідок діяльності проектованих очисних споруд перш за все може відбуватися внаслідок скиду неочищених або недостатньо очищених стічних вод. У результаті можливе забруднення органічними речовинами, біогенними та небезпечними речовинами. Водночас, необхідно застосовувати технології для поглибленого вилучення сполук азоту та фосфору зі стічних вод.
Вплив на ґрунтовий покрив полягатиме у ущільненні та перенесенні ґрунтового шару на етапі будівництва.
б) Безпосередньо на території опрацювання ДПТ та в її околицях відсутні об’єкти природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини.
в) Зважаючи на географічне положення м. Пустомити та характер планованої діяльності, транскордонні наслідки реалізації проектних рішень детального плану для довкілля приграничних територій, у тому числі здоров’я населення, не очікуються.
5. Розгляд альтернатив
Аналітичне дослідження основних соціально-економічних і демографічних тенденцій у ретроспективі останніх років та, відповідно, моделювання соціально-економічного ландшафту (взаємонакладання стійких у часі чинників впливу) дали можливість сформувати такі сценарії розвитку:
1. Інерційний (песимістичний) сценарій розвитку. У разі незатвердження документа державного планування, а саме детального плану території, та відмови від реалізації будівництва, призведе до неможливості подальшого економічного розвитку населеного пункту. Цей сценарій може розумітися, як продовження поточних (найчастіше несприятливих) тенденцій щодо стану довкілля.
За даним варіантом подальший стабільний розвиток населеного пункту є очевидно проблематичним, і ця альтернатива веде до погіршення екологічної ситуації, неефективного використання земельних ресурсів, хаотичної забудови та вуличної мережі, погіршення ситуації в цілому.
2. Сценарій раціонального розвитку. Зважаючи на державну політику в галузі енергозбереження, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, при будівництві об`єктів доцільно максимально повно використовувати сучасні високоефективні екоенергозберігаючі технології та матеріали, зокрема огороджуючі конструкції з мінімальним коефіцієнтом теплопровідності, сучасні альтернативні джерела енергії, інженерне обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії, тощо.
Вибір проведено з урахуванням техніко-економічних міркувань та з урахуванням найбільш економного використання земель, а також соціально-економічного розвитку району.
Також розглянуто альтернативні варіанти щодо технічного та технологічного забезпечення об’єкту будівництва та територіального розміщення об’єкту планової діяльності.
6. Під час розробки СЕО передбачається використовувати наступну інформацію
- доповіді про стан довкілля.
- статистичну інформацію.
- фонові та лабораторні дослідження стану довкілля.
- дані моніторингу стану довкілля.
- оцінку впливу на довкілля планової діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля.
- пропозиції щодо зміни існуючого функціонального використання території.
З огляду на характер такого виду документації як детальний план, ключовим завданням у виконанні СЕО проекту є методи стратегічного аналізу, насамперед аналіз контексту стратегічного планування, що передбачає встановлення зав’язків з іншими документами державного планування та дослідження нормативно-правових умов реалізації рішень детального плану.
Застосування цільового аналізу при проведенні СЕО дозволить встановити відповідність рішень детального загальним цілям охорони довкілля та забезпечення безпечного для здоров’я та населення середовища існування.
7. Заходи, для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування
Під час здійснення СЕО передбачається розглянути заходи із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків для довкілля, визначені законодавством. Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища. Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог.
Для запобігання негативному впливу на довкілля від реалізації положень ДПТ необхідно дотримуватися заходів, для запобігання та пом’якшення наслідків проектної діяльності комплекс яких включає:
– дотримання рішень проекту детального плану території щодо раціонального використання території;
– дотримання параметрів планувальних обмежень, визначених санітарними нормами та екологічним законодавством для забезпечення діяльності існуючих та проектних будівель та споруд;
– влаштування необхідних огороджень будівельних майданчиків (охоронних, захисних або сигнальних);
– забезпечення акустичного режиму шляхом застосування будівельно-акустичних засобів захисту від шуму;
– контроль за точним дотриманням технології провадження робіт;
– інженерна підготовка при освоєнні територій, що зазнають впливу несприятливих природних процесів;
– впровадження спостережень за станом та прогнозуванням розвитку небезпечних геологічних процесів на території проектування (зсувні явища, просідання, карстоутворення тощо);
– моніторинг діяльності проектованих очисних споруд;
– забезпечення благоустрою території.
8. Зміст звіту про стратегічну екологічну оцінку
Структура звіту про стратегічну екологічну оцінку визначається статтею 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» і складається з наступних розділів:
- основні цілі детального плану території, його зв’язок з іншими документами державного планування;
- характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
- характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
- екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються детального плану території, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
- зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на державному та місцевому рівнях, що стосуються детального плану території;
- опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових, постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків
- заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання детального плану території;
- обґрунтування вибору виправданих альтернатив, якщо такі розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);
- заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання детального плану території для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
- опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);
- резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.
Орган до якого подаються зауваження та пропозиції
Пустомитівська міська рада Львівської області (вул. Грушевського, 46, м. Пустомити, Львівський р-н, Львівська обл., 81100).
Строки подання
15 днів з дня публікації заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану території з метою реконструкції існуючих будівель і споруд, будівництва нових будівель та споруд (в тому числі очисних споруд) на земельній ділянці площею 1,5230 га (кадастровий номер 4623610100:08:000:0038), яка орендується ним та розташована на південь від м. Пустомити (за межами населеного пункту) (відповідно до п.п. 5,6 ст. 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»).
Також заяву можна завантажити ТУТ
