Фузаріоз колосу- небезпечна хвороба для рослин, людей і тварин
На жаль, останніми роками в багатьох зерносіючих господарствах, а також у приватному секторі, зростає кількість збіжжя, та інших культур уражених фузаріозом. Збудники – недосконалі гриби роду Fusarium.
Джерело інфекції – рослинні рештки, грунт, насіння. Зараження відбувається сумкоспорами, конідіями, які поширюються за допомогою вітру, дощу, комах. Розвитку хвороби сприяє підвищена вологість та температура повітря, дощі. Критичним періодом для зараження є фаза цвітіння. Розвиватися хвороба починає ще з насіння, тому симптоми можна побачити вже з моменту сходів. Перший очевидний прояв фузаріозу – загнивання насіння і проростків у полі. На колосі візуальні симптоми розвитку фузаріозу – це, по-перше, посвітління окремих колосків на тлі загального забарвлення колосу в період молочно-воскової стиглості; по-друге, утворення жовто-рожевого нальоту на поверхні окремих колосків або всього колосу в період повного дозрівання.
Хвороби людей і тварин, спричинені токсинами фузаріозних грибів, останніми роками стали світовою проблемою. За даними FAO на сьогодні 25% світового виробництва зерна уражено токсикогенними грибами. У разі використання фузаріозного зерна в харчових або кормових цілях воно може бути причиною отруєння людей і тварин.
Проявляється в ураженні кореневої системи і надземних органів рослин. Хвороба спричинює побуріння, загнивання і відмирання первинних і вторинних коренів, підземного міжвузля і основи стебла. Нерідко фузаріозна коренева гниль призводить до зрідження посівів, а іноді білостеблості і пустоколосості. На доросліших рослинах хвороба проявляється у вигляді блідо – рожевих, а пізніше - червонуватих подушечок, що з’являються на піхвах листків, вузлах, на лусочках колосків та зернах. На колосі утворюється суцільний рожевий наліт і це ураження називають фузаріозом колосу. Зерно в такому колосі щупле і має низьку схожість. Збудниками хвороби є незавершені гриби роду Fusarium. Але і тут найбільша шкода від хвороби буває при різких змінах вологості повітря. За сильного розвитку фузаріозу уражуються хлорофілоносна паренхіма, луб і деревина, чим і пояснюється утворення пустоколосості. Недобір урожаю від фузаріозу може становити 5 – 30% і більше.
Зернові культури уражують майже 20 видів фузарієвих грибів, але основну увагу, в зв’язку з небезпекою забруднення зерна мікотоксинами, приділяють Fusarium graminearum, F. Culmorum, F. Sporotrichioides, F. Avenaceum, F. Poae, F. Sambucinum. Типовим симптомом ураження грибом F. Graminearum є добре помітний неозброєним оком рожевий наліт на колосі. Такий самий наліт на колоскових лусочках утворюється у разі ураження F. Culmorum i F. Avenaceum. Fusarium Link. Проте більшість видів фузарієвих грибів не спричинює видимих змін зерна й типових симптомів захворювання на колоскових лусочках. І часто складається така ситуація, що господар навіть не підозрює, що його зерно може бути заражене мікотоксинами, адже видимих ознак на зерні немає.
Зараження рослин у грунті відбувається при температурі 13 – 260 і вологості 40 – 80%. Проте коріння найбільше уражується при недостатній вологості грунту або її різких коливаннях температурного режиму.
Найбільша шкода від хвороби буває при різких змінах вологості повітря. За сильного розвитку фузаріозу уражуються хлорофілоносна паренхіма, луб і деревина, чим і пояснюється утворення пустоколосості.
Недобір врожаю при ураженні всього колосу становить 82%, половини – 76%, третини – 44%, крім того, близько 70% зерен втрачають схожість. Фузаріоз забруднює урожай мікотоксином – дезоксиніваленом (вомітоксином, ДОН), вміст якого з огляду високої токсичності строго контролюється – гранично допустима його кількість для м’якої пшениці – 0,7 мг/кг. Мікотоксини (від грец.: mekes – гриб, toxicum – отрута) – це речовини різної хімічної природи (кислоти, пептиди, полісахариди, терпени, стероли, феноли), що продукуються мікроскопічними грибами і проявляють шкідливу (отруйну дію на рослини, тварин і людей).
У хлібі з фузаріозного збіжжя кількість згаданого токсину не зменшується, а часом навіть збільшується, особливо під час приготування дріжджового тіста та хліба. Інакше кажучи, такі партії доволі небезпечні для здоров’я людини. Тому-то їх розміщують окремо й постійно контролюють на вміст фузарій і дезоксиніваленолу з тим, аби визначити цільове призначення зерна.
Споживання продуктів харчування людьми у яких є мікотоксини призводять до захворювань інфекційної природи – мікозів. Вміст в кормах і продуктах харчування такого мікотоксину як дезоксиніваленол вище ГДК може призвести до таких хворіб людей і тварин: порушення травлення (блювота, діарея, відмова від їжі); зниження приросту ваги; криваві виявлення (шлунок, серце, кишечник, легені, діафрагма, нирки); набряки; пошкодження ротової порожнини; дерматити; хвороби крові; безпліддя; руйнування кісткового мозгу; уповільнений ріст; зниження імунітету; аліментарна токсична алейкія. Таким чином, контроль над мікотоксинами є одним з найважливіших аспектів для економіки сільськогосподарського виробництва, здоров’я людей і тварин, якості продукції та безпечності продуктів харчування.
Патогенез Fusarium oxysporum людини
A: грибковий кератоз. B: оніхомікоз. C: гіалогіфомікоз
Поради фахівця.
Попередити розвиток фузаріозу і мікопатогенів у полі можна такими технологічними заходами:
вибір стійких до хворіб сортів і гібридів;
підготовка грунту, оранка;
застосування, як мінімум 4-пільної сівозміни.
Потрібно проводити також належні заходи захисту рослин:
обов’язковий фітопатологічний аналіз насіннєвого матеріалу та вибір протруйника з врахуванням спектра його фунгіцидної активності до видового складу збудників хвороб;
бур’яни є проміжними хазяїнами і створюють мікроклімат для розвитку інфекцій, необхідна гербіцидна обробка; обов’язкова фунгіцидна обробка в період, найбільш сприйнятливий для проникнення патогена в рослину;
інсектицидна обробка, комахи-шкідники відкривають ворота для інфекцій і самі є переносниками;
застосовувати хімічні препарати згідно з "Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні".
застосування біологічних засобів захисту рослин, таких як Планриз, можна поєднувати з хімічннми протруйниками насіння, це дасть кращий ефект у боротьбі з фузаріозом.
Спектр дії біологічного препарату досить широкий проти грибних і бактеріальних фітопатогенів таких як: фузаріозні, альтернаріозні, гельмінтоспоріозні кореневі гнилі, фузаріоз колосу, борошниста роса.
Обробіток насіння проти хвороб препаратом Планриз необхідно проводити 1-2 дні до посіву, в день посіву, краще у вечірні години, а також оприскування рослин проти хвороб в період вегетації. Вартість біологічного препарату значно нижча ніж у хімічних.
Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність передбачену ст. 21 Закону України «Про захист рослин», ст. 38 Закону України «Про бджільництво» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Державний фітосанітарний інспектор
Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області
К.І. ВЕРЕЩИНСЬКА
