Пустомитівська територіальна громада
Львівська область, Львівський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Боротьба з шкідниками та хворобами картоплі

Дата: 01.07.2022 09:51
Кількість переглядів: 309

До сільськогосподарських культур, які значно уражуються хворобами та значної шкоди завдають шкідники належить картопля. Тому треба  обприскувати засобами захисту рослин і не дати поширитися по посадженій  площі.

 

Найважливіше місце займають  мікроорганізми, що є збудниками захворювань (гриби, бактерії, віруси, віроїди, фітоплазми), та сприятливі умови для їхнього розвитку. Проявом хвороб картоплі найпоширенішими є в’янення, гнилі, руйнування окремих органів, некрози (відмирання тканин), плямистості, утворення нальотів та зміна забарвлення.  Найпоширенішою групою захворювань є інфекційні хвороби картоплі. Збитки від них становлять 20–30% урожаю, іноді можуть досягати 80% і більше. Грибні хвороби мікози — це інфекційні захворювання, спричинені фітопатогенними грибами. Вони є найбільшою, дуже різноманітною  групою хвороб в рослин, тварин та людини.  

 

Фітофтороз збудником хвороби є гриб Phytophthora infestans. Найчастіше поширюється в середині і в кінці літа, у період з опадами дощу і перепадами температури повітря. Уражує бульби картоплі, стебла, листя, швидко поширюється з одного куща на інший, а  за кілька днів може поширитися по всій площі. Уражене листя рослини, покривається коричневими плямами, а з нижньої сторони - утворюється білий пушок. З листя хвороба поширюється на стебла, бульби, на яких також утворюються чорні плями. Через 8-10 днів стебла відмирають, а картопля перестає рости і загниває. Сорт картоплі, хворий фітофторозом, бажано додатково підгортати, щоб фітофтороз не встиг перейти з бадилля на бульби рослини. За кілька днів до збору врожаю, все заражене бадилля скошують, а після спалюють або вивозять з ділянки. Після збору врожаю картоплю протягом 3-4 годин просушують на ділянці, відібравши попередньо заражені бульби.

                                                

 

Ризоктоніоз (чорна парша) збудник гриб Thanatephorus cucumeris (анаморфна: Rhizoctonia solani) уражує бульби, паростки, стебла, столони, рідше корені дорослих рослин. Утворюються чорні опуклі склероції неправильної форми, що нагадують часточки ґрунту, які прилипли до поверхні  бульб картоплі, також може проявлятися у вигляді чорних вдавлених плям навколо вічок, у формі сітчастого некрозу поверхні бульб. До загибелі може призвести сильне ураження проростків при проростанні, та  до зрідження насаджень. На прикореневій частині дорослих рослин утворюються бурі плями, які пригнічують їх ріст. У період цвітіння на стеблах хвороба проявляється у вигляді «білої ніжки» внаслідок розростання на нижній частині стебла сірувато-білого щільного міцелію. На коренях хвороба спостерігається у вигляді коричневої штрихуватої плямистості. Волога та прохолодна погода, оптимальна температура, склероції, що зберігаються в ґрунті та на ураженому посадковому матеріалі   сприяють   розвитку хвороби

                                             

 

Збудником звичайної парші є променисті гриби, або актиноміцети — Streptomyces scabies (Actinomycetes scabies).  Хвороба вражає коріння, столони і бульби. Інфекція проникає через  пори,  рани, місця пошкодження шкідниками. Інфікування відбувається в період утворення  і росту бульб. На поверхні бульб утворюється безліч поверхневих, розпливчастих і опуклих ранок, округлої неправильної форми. Згодом виразки збільшуються в розмірах. Сильно уражені бульби видають неприємний запах грунту.                                                                                                  При зберіганні хворі бульби швидко зморщуються і уражаються вторинною інфекцією - сапрофітними мікроорганізмами, що викликають гниль бульб.                 За вираженості виразок розрізняють 4 форми парші звичайної: плоска парша, що характеризується ураженням тільки шкірки або поверхневого шару перидерми,  опукла парша, яка має вигляд опуклих бородавок. Глибока парша характерна для дозрілих бульб, трапляється під час збирання картоплі та утворює вдавлені у м’якоть виразки до 0,5 см, їхні краї часто підняті, дно червонувате або фіолетове.

                                              

 

Альтернаріоз(Бура плямистість) Збудником хвороби є мітоспорові гриби: ранньої сухої плямистості — Alternaria solani, пізньої сухої плямистості — Alternaria alternatа. Проявляється до цвітіння картоплі у вигляді чітко обмежених округлих темно-бурих, темно-сірих або коричневих плям із концентричними колами й слабким темним нальотом. У спекотну погоду, тканина в місцях плям висихає і викришується, листок стає дірчастим. У дощову погоду — не загниває. Виражається хвороба пожовтінням листків, передусім нижніх, та закручуванням країв доверху. Утворюються довгасті темно-бурі плями з чорним або темно-сірим нальотом на стеблах і черенках. Під час сильного ураження рослини в’януть. На бульбах з’являються темно-коричневі, тверді, трохи вдавлені в бульбу плями з темним нальотом. Під плямами на глибині до 1 см знаходиться смужка червонувато-бурої або темно-бурої тканини.  Джерелом інфекції є уражені рештки з конідіями, хламідоспорами та склероцієподібними скупченнями гіфів міцелію гриба. За допомогою вітру, крапель дощу або комахами під час вегетації поширюються конідіями гриби. Розвитку хвороби сприяє спекотна погода, рясні дощі й роси і температура (22– 26 С), а також захворювання посилюється через дефіцит калію в ґрунті

                                           

Кільцева гниль збудник— бактерія Corynebacterium sepedonicum. - це бактеріальна хвороба. Сильно уражує кущі картоплі при вирощуванні, а також при зберіганні, особливо в дощові, похмурі дні. Захворювання передається разом з посадковим матеріалом. Рослина, уражена кільцевою гниллю, має пожовтіле листя, на місці розрізу стебел утворюється почорніння судинних пучків, бульби картоплі по кільці загнивають, а більша частина врожаю гине.

                                               

Чорна ніжка збудник бактерія Erwinia carotovora pv. carotovora (Jones) Dye (E phytophthora (Appel) Holland).- це бактеріальна хвороба. Уражує нижню частину стебел картоплі, стебла гниють,  чорніють. Листя згортаються, жовтіють, засихають, але при це рослина залишається в процесі росту. Особливо сильно розвивається ця хвороба в дощові періоди, а також на знижених ділянках.

                                            

Шкідники картоплі

Дротяник Однієї з найбільшої шкоди врожаю картоплі заподіює шкідник - дротяник. Личинки живуть у грунті на глибині від 5 до 20 сантиметрів, де завдають шкоди корінню, кореневій системі, в'їдаються в коренеплоди, бульби картоплі. Особливо швидко розмножуються на ділянках, засмічених пирієм.

                                       

 

 

Колорадський жук - це найнебезпечніший  шкідник картоплі. Колорадський жук зимує в грунті і під залишками рослин. Навесні вони прокидаються, і наносять сильної шкоди баклажанам, помідорам, сходам картоплі та всім рослинам родини пасльонових. У пошкодженого куща картоплі бульби не формуються. Самка жука відкладає оранжево-жовті яйця на нижній частині листя. Через 5-17 днів з яєць виходять личинки, які зїдають  листя картоплі.

                                           

Поради фахівця:

 Боротьба з колорадським жуком. З колорадським жуком боротися потрібно із настанням тепла і до пізньої осені. Існує кілька методів боротьби з цим шкідником:                                                       

   1.    агротехнічний – дотримання сівозміни, саджання картоплі на помірній відстані одна від одної;                                                                                                                                                                 

 2. біологічний – використання різноманітних настоїв, біологічних засобів;                                         

 3.     хімічний – використання хімічних препаратів.

 

  Хімічний метод нині популярний серед землеробів.  У продажі є настільки багато препаратів проти колорадського жука. При заселенні личинками і жуками 10 % рослин картоплі посіви обприскують один – два рази інсектицидами (Командор, Актеллік 500 ЕС, Арріво, Банкол, Бульдок, Децис, Дурсбан 480, Актара, Золон, Карате 050 ЕС, Кінмікс 5 КЕ, Номолт, Омайт 570, Пілот 480, Пірінекс, Політрин 200 ЕС, Регент 80, Сонет, Сумі-альфа, Ф’юрі, Фастак, Циракс, Шерпа 25 КЕ). Але у природі усе відбувається непросто, і кожне наступне покоління шкідника з’являється на світ більш пристосованим до хімічних речовин, якими його обробляють. Але ми забуваємо про здорове довкілля, про якість врожаю, а відтак, про здоров’я людей. На жаль, на сьогодні спостерігається байдуже ставлення до цієї кричущої       проблеми.   

                                                                                                                                     

На противагу хімічному, є біологічний метод захисту рослин. Щодо біопрепаратів, то за правильного застосування цих засобів, можна знизити чисельність шкідника на 60-90%. З цією метою застосовують бітоксибацелін (БТБ) -20 гр./сотку, актофіт-3-4 мл./сотку. Обробки проводять починаючи з відродження личинок до третього віку. На присадибних ділянках можна використовувати природні засоби для обприскування  картоплі. Варто зауважити, що жодні методи боротьби (ні хімічні, ні біологічні) з колорадським жуком не діють на яйцекладки шкідника. Личинок можна знищити деревним попелом (найкращий березовий), посипаючи ним зранку листя картоплі. Ефективний від яйцекладок розчин сечовини (мінеральне добриво) у пропорції 100 г на 10 л води. Можна застосовувати відвар різноманітних трав: чистотіл, пижмо, полин, лушпиння цибулі тощо.                                              

   Захисні заходи проти дротяника.  Восени проводять глибоке перекопування грунту, влітку рихлять міжряддя, систематично знищують бур'яни, вносять в грунт калійні мікродобрива. Також на особливо уражених ділянках, дротяники можна виловлювати на різні харчові приманки. Для цього змішують шматки буряків, картоплі, тіста з висівок або дробленої макухи і закопують неглибоко в землю, через кілька днів відкопують назад, присутніх личинок знищують, а приманку знову кладуть у грунт.                                                                           

    Захисні заходи. Осіннє внесення гною підвищує уражуваність бульб звичайною паршею, а весняне, безпосередньо під картоплю, призводить до незначного посилення хвороби. Використання сидератів гальмує розвиток звичайної парші. Вапнування грунту підвищує, а внесення мінеральних добрив, особливо з кислою реакцією, знижує уражуваність бульб. Тому при потребі вапнування під картоплю рекомендується вносити вапно невеликими порціями (по 4-5 ц/га) з обов’язковим доданням навесні підвищених доз мінеральних добрив. Зниженню розвитку звичайної парші сприяє також протруювання бульб. Інтенсивний розвиток звичайної парші спостерігається у посушливі роки. Не всі сорти картоплі однаково стійкі до звичайної парші. Хімічні препарати: Полікарбацин.                                                         

      Захисні заходи проти чорної парші. Дотримання сівозміни, використання здорових насіннєвих бульб, їх протруювання, садіння бульб в оптимальні строки, вирощування стійких сортів.                                                                                                                         

                     Захисні заходи від фітофторозу. Вирощування стійких сортів, використання здорового посадкового матеріалу, протруєння насіннєвих бульб, обов’язкове знищення весною вибракуваних уражених бульб біля картоплесховищ, дотримання сівозміни і просторової ізоляції між насіннєвими і товарними посівами картоплі, збалансоване живлення рослин, обприскування рослин фунгіцидами, передзбиральне знищення бадилля.                                      

      Захисні заходи. Всі заходи, які проводяться на картоплі проти фітофторозу, є ефективними і проти альтернаріозу.Застосування препаратів Ридоміл Голд®, Ревус® Топ, Квадріс®. Проти хвороб рекомендуємо  з  біопрепаратів  «Планриз – ризоплан»  - діюча  речовина  живі  бактерії  Pseudomonas  fluorescens  штам  АР-33,  які  виділені  з  природної  різосфери,  призначений  для  обробки  бульб  картоплі,  зернових,  овочевих  і  плодових  культур,  захищає  від  кореневих  гнилей,  іржі,  справжньої  і  несправжньої  борошнистої  роси,  парші,  фітофторозу  та  інших  хвороб – сприяє  стимулюючій  дії  на  ріст  рослин   і  засвоєнню  фосфору  з  ґрунту,  не  шкідливий  для  людини,  теплокровних  тварин,  комах,  риб,  не  нагромаджується  в  рослинах,  не  забруднює  навколишнє  середовище.               

   Один  з  важливих  напрямів  біологічного  методу  є збереження  і  підвищення  ефективності  природних  ресурсів  ентомофагів  і  корисних  для  захисту  рослин  мікроорганізмів.Знження врожаю картоплі призводить до ураження рослин різноманітними шкідниками та хворобами. Так, зокрема, грибні та вірусні хвороби картоплі вражають бульби картоплі і погіршують їх якість, товарний вигляд і лежкість при зберіганні. При несвоєчасному та неякісному захисту картоплі в результаті розвитку хвороб урожай бульб знижується,   при            зберіганні.                                                                                                                

       Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».                                                                                                                       

  Порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність передбачену ст. 21 Закону України «Про захист рослин», ст. 38 Закону України «Про бджільництво» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.                                                                                               

 

 

Державний фітосанітарний інспектор   Головного Управління Держпродспоживслужби   у Львівській області                                                                                                                         

 К.І. ВЕРЕЩИНСЬКА


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь