Борщівник Сосновського небезпечний для людини та довкілля
За останні роки набуває поширення дуже небезпечна, отруйна і дикоросла до 3-5 метрів висоти, товщиною стебла до 10 см багаторічна рослина - Борщівник Сосновського (HeracleumsosnowskyiManden). При контакті людини з рослиною спричиняє опіки 1-3 ступенів., які важко загоюються.та викликає сильну алергію. Мало хто звертає увагу на велике лапате листя, яким майже суцільно заросли широкі та вологі луки, деградовані пасовища смуги автомобільних та залізничних шляхів, узбіччями польових доріг, з’являється на сільськогосподарських угіддях, необроблюваних землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних і дачних ділянках, обочинах лісів, у парках, садах, зерносховищах, складах, населених пунктах, поблизу дошкільних, навчальних, наукових, відомчих установ і організацій, каналах, ярах, балках, берегах річок і струмків. Водночас помітно зростають площі, зайняті борщівником, на землях різних категорій і спостерігається витіснення ним місцевих видів трав’яних і деревних (особливо голкових - сосни і ялини) порід рослин.
Рослина Борщівник Сосновського багата на фотоактивні сполуки, які діють як фотосенсибілізатори: при потраплянні на шкіру вони роблять її чутливою до ультрафіолетового випромінювання, тому навіть одноразове торкання до рослини призводить до опіків. Через 1-2 дні пошкоджена поверхня тіла досягає декількох сантиметрів, важко гоїться, загострює появу інших шкірних захворювань. Зелена маса борщівника містить фурокумарин, що спричиняє опіки, викликає дерматити, особливо при попаданні на місце опіку сонячних променів. Відомі факти, коли після опіків борщівником навіть були летальні випадки. Лікарі констатують: із кожним роком зростає кількість звернень до спеціалістів за допомогою після опіків борщівником. І якщо людина не звертає увагу на те, що торкнулася рослини, то поставити діагноз зазвичай нелегко. Знищення борщівника в першу чергу необхідне для охорони здоров’я людини.
Борщівник Сосновського завезли до області понад півстоліття тому, для вигодовування тварин. Його дійсно дуже полюбляє велика рогата худоба, вівці, але лише в молодому віці.
Це холодостійка культура. Рослина в перші роки не вибиває пагона, росте в вигляді листя в кущі та збільшує кореневище, на 2—3 рік з’являється трубчатий пагін із декількома суцвіттями. Перецвівши, рослина гине. Скошена рослина, яка не відцвіла, дає пагін на наступний рік, і може жити протягом багатьох років допоки не відцвіте. Якщо стовбур перебитий, за умови теплої погоди квітне повторно через 1—2 тижні, на вцілілих пагонах в прилистових розетках розвиваються квіти, причому, інколи в більшій кількості. Нові квіти можуть зростати навіть майже біля землі, тому зкошування є малоефективним. Зростає до 3—5 метрів в висоту, товщина стебла — до 10 сантиметрів. Насіння борщівника Сосновського дозріває навіть тоді, коли стовбур рослини зрізано. Насіння розсівається в діаметрі 5—6 метрів навколо рослини, проте, сухостій з насінням переносить зимові хуртовини, знаходячись над сніговим покривом, сприяючи рознесенню насіння на великі відстані. Насіння зберігає здатність до проростання протягом декількох років. Є медоносом, проте активно витісняє в своїх заростях всі квіткові культури, із врожайністю до 300кг/га, мед має темний колір та виражену спазмолітичну та заспокійливу дію. Розмножується переважно насінням. Насіння проростає при 1-20С , а паростки з’являються при 7-10С. Витримує приморозки до -6-80С, а взимку -2-250С без снігу і -35-400С морозу при наявності снігового покриву. Вимогливий до вологи, у посушливих умовах росте повільно.
Борщівник Сосновського, як і амброзія полинолиста наносять великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров’ю людини.
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ
Оскільки борщівник Сосновського є небезпечним видом рослин, то необхідно систематично проводити заходи запобіганню його поширення ще коли рослина почала вегетувати: випас худоби – молоді листки рослини поїдають вівці та корови; систематичне косіння на початку вегетації виснажує кореневу систему і Борщівник Сосновського знищується. Косіння проводити в рукавицях та захисному одязі; зрізування товстих коренів на глибині 8-12 см, що забезпечує знищення рослини. Якщо ж упущено момент і рослини зацвіли, то скошену масу (борщівник Сосновського цвіте з липня і майже до вересня) обов’язково треба спалювати, бо насіння дозріває навіть тоді, коли зацвівша рослина скошена. А одна така рослина дає 15-20 тисяч летючих насінин. Причому насіння може прорости в ґрунті навіть через 10-12 років! Боротьба буде ефективною, коли проводиться одночасно в усій зараженій місцевості.
Чого не слід допускати знищуючи зарості борщівника Сосновського:
- скошувати рослини борщівника в період цвітіння і на початку дозрівання плодів і залишати їх не спаленими;
- застосовувати не зареєстровані в Україні і не рекомендовані гербіциди;
- під час роботи з борщівником не можна бути роздягненим або мати незахищені ділянки тіла;
- скошений матеріал не можна залишати кинутим на місці без скидання на купи і спалювання;
- не можна близько підходити до рослин, або заростей борщівника, брати в руки будь-які його частини, нюхати квіти, фотографуватись тощо.
- попередження використовування листя борщівника як серветок, для витирання рук чи ніг
Перша допомога при ураженні:
Рекомендаціями, а також правилами по наданні першої допомоги при контакті шкіри з борщівником Сосновського є наступні:
Тривало і ретельно промити водою місце контакту (навіть ймовірного зіткнення) із застосуванням мила, густої піни. Якщо з'явилися пухирі, то мочити їх не слід.
Обробити уражені і контактуючі ділянки шкіри розчином спирту, марганцівки, або фурациліну. (Це допоможе знежирити шкіру і послабити опіки).
Змастити уражені ділянки засобами проти опіків («Рятувальник», «Пантенол», «Опазоль»).
Приховати пошкоджені ділянки від будь-якого попадання сонячних променів, як прямих, так і непрямих. Краще зовсім уникати перебування на сонці наступні 48 годин.
Необхідно обов'язково приймати антигістамінні препарати. Адже рослина чинить серйозний аллергенну дію і в стані приводити до появи загальних і місцевих реакцій.
Можливе застосування протизапальні засоби (наприклад, парацетамолу).
Категорично забороняється:
Самостійно розкривати пухирі, адже це сприяє розвитку інфекції, а також уповільнює відновні процеси.
Прикладати до сильно пошкоджених ділянок шкіри глину чи землю, робити будь які примочки. Це збільшує ймовірність занесення інфекції.
Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області К.І. Верещинська
