Про добровільне декларування під час зустрічі у Городоцькій ДПІ

Дата: 02.09.2021 12:43
Кількість переглядів: 194

01.09.2021 проведено зустріч за участю начальника Городоцької ДПІ Романа Миськіва, який зазначив, що з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року буде можливим «одноразове (спеціальне) добровільне декларування» і оплата належного по цьому декларуванню спеціального збору, хоч оплата самого збору може виходити за межі вказаного періоду. Наслідком подання декларації повинна бути сплата збору. Збір сплачується одноразово, розраховується декларантом самостійно на підставі вартості активів і ставки, яка застосовується до відповідного виду активу, і позначається в декларації. Збір може сплачуватися одним платежем протягом місяця після декларування або ж бути розбитим на три платежі протягом 3 років по бажанню декларанта, але за підвищеною ставкою. Несплата або недоплата збору в термін веде до визнання декларації такою, що не подана і, відповідно, до відсутності державних гарантій, запропонованих законопроектом.

Суб'єктами декларування можуть бути фізичні особи-резиденти України та нерезиденти, які були резидентами на момент придбання декларованих активів. Не можуть бути суб'єктами малолітні, недієздатні, підсанкційні і публічні особи за період з 1 січня 2010 року. Також по тексту законопроекту окремо оговорюється неможливість подачі одноразової декларації особами, відносно яких ведуться справи щодо ухилення від сплати податків, власниками активів, отриманих злочинним шляхом, і особами, що мають інші обмеження, пов'язані з джерелом походження активів.

Відзначив важливий момент - особи, які можуть подати, але не подали на момент завершення декларування відповідну декларацію, вважаються такими, які фактично заявили про відсутність у них активів, що підлягають декларуванню з даного законопроекту. Іншими словами, ця законодавча ініціатива передбачає появу деякої поворотної нульової точки (на тепер це 2 вересня 2022 року), загальної нульової декларації.

Один  з найцікавіших пунктів - що пропонується задекларувати - це  валютні цінності; нерухомість; рухоме майно, в тому числі об'єкти мистецтва; частки в юридичних особах; цінні папери; права на отримання прибутку при відсутності корпоративних прав; інше (банківські метали і все, що приносить або може приносити дохід).

Не можуть бути об'єктом декларування активи, отримані внаслідок дій з ознаками злочину (крім ухилення від сплати податків і деяких інших економічного характеру). Також не можуть бути об'єктом грошові кошти в готівковій формі - для них прописується порядок внесення на спеціально відкриті рахунки в банках, після чого вони можуть декларуватися. Не можуть бути задекларовані і активи, що знаходяться в РФ.

Базисом для розрахунку належної до сплати суми збору є вартість активів. Вартість визначається в національній валюті на день подання декларації. При цьому активи, номіновані в іноземній валюті, розраховуються згідно офіційного курсу на день подачі декларації, а цінні метали - за вартістю, визначеною НБУ на день подачі декларації. Необхідність підтвердження вартості об'єкта декларування покладається на декларанта. Базисом для оцінки вартості можуть бути затрати на момент придбання активів, оцінка, номінальна вартість. Для рухомого майна, крім цінних металів і об'єктів мистецтва, можлива самостійна оцінка вартості декларування декларантом. По решті об'єктів вартість треба підтверджувати шляхом додавання до декларації документів, що підтверджують оцінку їх вартості. Активи у вигляді готівкових коштів, як уже зазначалося, потрібно спочатку внести на спеціальний рахунок, відкритий для цієї мети в банку за окремою процедурою. Суму збору, який належить заплатити, декларант визначає самостійно, проте після перевірки її можуть коригувати.

Для розрахунку належної суми застосовуються такі ставки. По об'єктах, розташованим і зареєстрованим в Україні, в тому числі валютних цінностях, застосовується ставка 5%. У разі розбиття виплати на 3 рівних платежі протягом 3 років застосовується ставка 6%. По активах, розташованим за кордоном (крім РФ), застосовуються ставки 7% і 9,5% до 1 березня 2022 року, після вказаної дати - 9% і 11,5% відповідно. Дуже цікавим способом задекларувати активи в грошовій формі є придбання в період декларування, до подачі декларації державних облігацій України з періодом погашення понад 365 днів без права дострокового погашення. В такому разі застосовуватиметься ставка 2,5% (3 при розбитті платежів) Очевидно, що таким чином законодавець може простимулювати кредитування держсектора України за рахунок тіньових коштів шляхом їх легалізації за пільговою ставкою.

Головним стимулом, який передбачається для потенційних декларантів в самому декларуванні, безсумнівно, є звільнення від відповідальності, пов'язаної з несплатою належних податків при отриманні активів або коштів на їх придбання. У разі подання декларації та сплати збору (а також у разі неподання, але за активами-винятками) декларант звільняється від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства в обсязі тих активів, які він задекларував. Також він звільняється від перевірок за цими джерелами і необхідності платити повні суми податків, які б він заплатив від самого початку. При розстрочці оплати збору ця норма починає діяти після внесення першого платежу, однак при простроченні наступних платежів декларант буде змушений сплатити податки за задекларованими активами на загальних підставах.

Відносно декларантів, які виконали всі умови, тобто які подали декларації і які оплатили вчасно збори, не можуть бути розпочаті кримінальні процеси, або ж вони не можуть бути учасниками адміністративного процесу за складом злочинів і правопорушень, пов'язаних з порушенням податкового та валютного законодавства.

До декларацій, які подаються в порядку одноразового добровільного декларування, застосовується особливий порядок перевірок. Вони можуть бути тільки камеральними, тобто в межах «кабінету» перевіряючого, і можуть стосуватися арифметичних і логічних помилок в декларації. Перевірка здійснюється протягом 60 днів з моменту подачі. У той же час перевіряючий орган може звернутися до відповідних державних органів, які ведуть реєстри, для отримання підтвердження реєстрації відповідних активів.

Окремо наголошується неможливість використання даних з декларацій в розслідуваннях, як докази в кримінальних справах. Дані з декларацій не публікуються і є конфіденційними.

Існує ряд застережень щодо поширення дії законодавства, пов'язаного з фінансовим моніторингом, на джерела походження фінансування таких активів. Цим реалізація прав, висунутих в законопроекті, буде дещо ускладнена. Зокрема, при внесенні готівки на спеціальні рахунки в банках, банки не звільняються від необхідності проводити перевірку джерел таких коштів. Наскільки складною або формальної вона буде, залежить від підходу конкретного банку.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь