Актуально: у Городоцькій ДПІ відбулась робоча зустріч з роз’яснення новацій застосування РРО/ПРРО з 01.01.2022 року
В рамках роз’яснювальної кампанії щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами – підприємцями другої-четвертої груп з 1 січня 2022 року начальник Городоцької ДПІ Роман Миськів провів зустріч з платниками податків.
Наголосив, що з 1 січня 2022 року є обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки (незалежно від отриманого доходу за попередній рік). Відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій або ПРРО не мають застосовувати платники єдиного податку першої групи.
У ході діалогу також розглянуто алгоритм застосування РРО. Так, для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО.
У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви за формою № 1-РРО приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДПС та надсилає до центру сервісного обслуговування інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-РРО засобами телекомунікацій в електронній формі.
Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.
Також обговорено послідовність дій суб’єкта господарювання для реєстрації програмного РРО. Зокрема, суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається в електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу, або засобами телекомунікацій. Після включення ПРРО до реєстру ПРРО такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Наприкінці зустрічі закликали присутніх щодо підписки на канали інформування ДПС:
https://www.facebook.com/tax.lviv
https://www.facebook.com/TaxUkraine
Щодо зменшення ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Заступником начальника – начальником відділу з надання адміністративних та інших послуг Городоцької ДПІ Орестом Мельником проведено семінар, під час якого надано роз’яснення, що відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Тобто, ставку Збору можливо зменшити з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення.
Так, припустимо, що фізична особа, яка має активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до ПКУ, «переводить» такі активи у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій.
Якщо така «конвертація» відбудеться у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, то декларант має право зазначити номінальну вартість таких облігацій і сплатити з неї Збір за ставкою 2,5 відс. (замість 5 відс. чи 9 відс., передбачених для коштів на рахунках банків). Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.
Наприкінці семінару закликали присутніх щодо підписки на канали інформування ДПС:
https://www.facebook.com/tax.lviv
https://www.facebook.com/TaxUkraine
Закон № 1539: сума збору одноразового (спеціального) добровільного декларування
Під час проведення «круглого столу» фахівцями Городоцької ДПІ проінформовано присутніх про те, що 21.07.2021 набув чинності Закон України від 15 червня 2021 № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), крім деяких його положень, які наберуть чинності з 01.01.2022.
Законом № 1539 розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим підрозділом 94 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб».
Пунктом 8 підрозділу 94 розділу Податкового кодексу України визначається сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (одноразового обов’язкового платежу, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених цим підрозділом, та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Так, сума збору з щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України, таких ставок:
5 відсотків:
- щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених п. п. «а» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України;
- щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б»-«е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 8.3 п. 8 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України.
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п. п 8.1 п. 8 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
9 відсотків:
- щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених п. п. «а» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України;
- щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» - «е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 8.3 п. 8 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України.
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п. п. 8.2 п. 8 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Податківці нагадали, що подати декларацію про доходи на право отримання податкової знижки можна до кінця року (не пізніше 31.12.2021р.). «Якщо ж ви не реалізуєте це право цьогоріч, то на наступні роки таке право не переноситься», - підсумували фахівці Городоцької ДПІ.
Також, наприкінці «круглого столу» закликали присутніх щодо підписки на канали інформування ДПС:
https://www.facebook.com/tax.lviv
https://www.facebook.com/TaxUkraine
За неподання або несвоєчасне подання декларації про отримані доходи для ФОП передбачена відповідальність
Фахівці Городоцької ДПІ нагадують, що відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Крім того, згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 136 гривень).
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн до 136 гривень).
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ для відповідного року.
