Мишоподібні гризуни завдають шкоди на с/г культурах

Дата: 18.04.2022 10:57
Кількість переглядів: 270

Значне місце серед всіх шкідників займають мишоподібні гризуни. Мишоподібні гризуни, відіграють важливу роль у природних екологічних системах.

Найбільшої шкоди наносять мишоподібні гризуни сільськогосподарській галузі, завдають значних збитків аграрному виробництву та є переносниками хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин. Шкоди в особливо великих масштабах завдають гризуни у кліматичних зонах із підвищеною температурою повітря.

До них належать шкідники класу ссавців з родин мишей та хом’якоподібних. На території Львівського району Львівської області поширено 3 види мишей –хатня  "повсюдно", поширена в усіх природних зонах, заселяє зерносховища, продовольчі склади, різні господарські та жилі приміщення, а також поля, городи, лісосмуги,  лісова   зустрічається в лісах, лісосмугах, чагарниках, на полях   і   польова  полівка, водяна полівка. Полівок існує безліч видів в залежності від географії проживання. Проте не потрібно полівок плутати з мишами. Це зовсім інша тварина, хоча зовні вони і схожі. Полівки ближче до лемінгів або ондатри.

Майже повсюдно мешкає польова  полівка за винятком є північні регіони,  має досить довгий хвіст, вкритий лусками з рідкими волосками. Шкурка полівки має рудувато-бурий відтінок, а на черевці переважає білий колір. Як правило, уздовж хребта проходить темна смуга. З високою травою на ділянці, миші  вибирають місця . Влітку вони в’ють гнізда в траві і чагарнику і вирощують потомство. Взимку гризуни перебираються в будинки, де зможуть перезимувати в теплі. Польова миша дуже обережна і стрімка, як тільки вона відчуває небезпеку – блискавично ховається в укриття. Тим більше що цей вид веде нічний спосіб життя – вдень тварини відпочивають, а вночі проявляють активність. Полівки не впадають в сплячку у зимовий період, тому в пошуках їжі відправляються в людське житло або обгризають кору на нижній частині дерев і чагарників.                                                                                                                    

 Водяна полівка..Притуплена морда, короткий хвіст, до половини тіла, та не такі стирчаті, як у мишей вуха  можна спутати з сірим щуром, але у водяного сірого щура довгий і не особливо симпатичний хвіст, тоді як хвіст водяної полівки з першого погляду зовсім не помітний,  короткий, живе біля джерел води — біля рік, озер і ставків. Під час повноводдя водяна полівка покидає ріку, вважає за краще  жити  на луках і городах. Основна їжа цих тварин – зелені частини та коріння рослин, які ростуть по берегах водойм. Завдає значної шкоди садам, та молодим насадженням. Вона обгризає кору саджанців і знищує кореневу систему, яку перегризає біля кореневої шийки. На картопляних полях восени полівка виносить бульби з-під кущів.. На присутність водяної полівки (зустрічається у нас на присадибних ділянках) вказують погризені залишки стебел і кореневищ, діаметр нір понад 5 см. Викиди землі з нір водяної полівки дуже схожі на кротовини, але, на відміну від них, не тягнуться рівним рядочком, а розподілені по площі нерівномірно, форма у них не конічна (як у крота), а приплюснута.  

Серед полівок най­більш поширені  сіра  "звичайна". Невелике сіре звірятко з коротким хвостом і притупленою мордочкою живе на луках, заплавах річок,  в полях, і уникає лісів завдаючи шкоди сільському господарству. Звичайна полівка риє неглибокі нори, які мають два-три виходи на поверхню та безліч розгалужень. На глибині біля півметра знаходиться гніздова камера, вистелена сухими травниками. Крім того, у сірої полівки малята стають статевозрілими вже через 16–22 дні  після народження. Розмножуються полівки протягом усього теплого періоду,  сіра  полівка  зиму­є  у скиртах соломи й сіна  розмножується протягом теплого періоду   і взимку.  Одна самка може да­вати до 88  особин на рік.  За наявності достатньої кількості корму та відсутності відлиг, полівки в полях розмножуються і взимку під снігом. Якщо земля вкривається снігом, то полівки роблять ходи під ним, не виходячи на поверхню.  Під снігом живляться сходами озимих зернових. За сприятливих умов миші розмножуються масово. У полі вони риють неглибокі (30-40 см) нори, восени можуть мігрувати та заселяти скирти соломи, різні будівлі, льохи, комори. У садах, багаторічних насадженнях та неорних землях обліковують 2-3 кол/га, на посівах озимого ріпаку, озимих зернових культур розпочалося активне переселення мишоподібних гризунів із місць резервації. На сьогодні середня чисельність становить 1-3 кол /га. Небезпека пошкодження озимих культур, багаторічних трав і насаджень зберігається. Збереження сходів озимих зернових та ріпаку треба провести своєчасне обстеження с/г культур на виявлення та знешкодження  мишоподібних гризунів. Природно-кліматичні умови або природні фактори сприяють регулюванню чисельності мишоподібних  гризунів. Мишоподібні гризуни з настанням холодного періоду збільшують шкодочинність. Ранні морози та відсутність снігового покриву,ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричиняють загибель мишоподібних гризунів. Та незважаючи на ці обставини, щільність та шкодочинність  мишей та полівок на сільськогосподарських угіддях залишаються досить високими.                                                                                                                                                              ПОРАДИ ФАХІВЦЯ:  Захист посівів озимих с/г культур,   багаторічних трав від мишоподібних гризу­нів починають з осені за наявності 3-5 колоній,  навесні понад 5 коло­ній на гектарі. Щоб визначити потребу в обробках,  слід знати чисельні­сть мишей на кожному полі.  Для   цього підраховують    кількість  колоній   нір  на  визначеній  ділянці. Загалом заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні         й          винищувальні.                                                                                                                        Профілактичними заходами найважливіші є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка, за наявності на полі колоній полівок оранку краще провести з оборотом скиби на глибину 25-30 см. При цьому гине близько 70-75% гризунів. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок. Поряд із цим особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, не допускаючи заселення їх полівками з осені. Для цього перед сівбою озимини треба знищувати гризунів на попереднику й на прилеглих угіддях.  Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. У разі  виявлення 3-5 жилих кол/га на полях обовязково , застосувати хімічні отруєні принади та інші дозволені до використання родентициди  згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та «Доповнення…» до нього,  або біологічні не шкідливі для людей та тварин засоби: Біологічний  препарат  Бактороденцид.   Біологічні   препарати  надійно  захищають  урожай  та  безпечні  для  людей  і довкілля.  З осені сільгоспвиробникам слід постійно проводити обстеження посівів озимих культур та багаторічних трав з метою визначення початку їх заселення та контролю розвитку шкідників. Поріг шкодочинності 3 - 5 жилих колоній на 1 га посівів. Для захисту сільськогосподарських культур застосовують біологічні та хімічні препарати згідно офіційного видання «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та «Доповнення…»      до        нього.                                                                                                                                                                             

 Використовуйте засоби захисту рослин придбані лише в офіційних дистриб’юторів. При роботі із засобами захисту рослин обов’язково слід дотримуватися діючих Державних санітарних правил та правил техніки безпеки.

 

 

 

 

Державний фітосанітарний інспектор

Головного управління Держпродспоживслужби

 у Львівській області                                                                                                                                                                                К.І. ВЕРЕЩИНСЬКА

 

Фото без опису

 

 

 


 

« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Ви можете вказати варіанти відповідей для голосування, якщо це потрібно.

Додати файл
Додати файл
Додати файл
Додати файл
Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних