Охорона та захист бджіл від пестицидів
В умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському і лісовому господарстві все гострішою стає проблема охорони і захисту бджіл від отруєнь. Неконтрольоване застосування пестицидів, особливо на медоносних культурах, призводить до масової загибелі бджіл та інших корисних комах, які є запилювачами цих культур.
Протягом останніх років в Львівському районі посівні площі під ріпак, соняшник, сади збільшуються, а відтак частіше застосовуються інсектициди. Вплив пестицидів на мозок бджіл можна порівняти з наслідками епілептичних припадків у людини - спочатку нервова тканина гіперактивується, а потім нейрони "вимикаються", що й загальмовує роботу мозку.
Також ентомологи довели, що під дією пестицидів у бджіл погіршується пам'ять та інші розумові здібності. Пестициди викликають у бджіл епілепсію. Найнебезпечніші для комах комбіновані пестициди.
Для аграріїв залишається актуальним питання: як захистити культурні рослини від шкідників та при цьому не зашкодити бджолам? Майже 80% рослин запилюються перехресним методом – за допомогою комах (бджоли, оси, метелики). Масова загибель бджіл може призвести до зникнення багатьох видів рослин, у тому числі сільськогосподарських, оскільки майже 80% з них запилюють медоносні бджоли. Великий вчений Ейнштейн свого часу стверджував, що коли на Землі зникнуть бджоли, то це і буде кінцем світу. Без інтенсивного запилення за допомогою бджіл не можливо отримати високі урожаї таких культур, як ріпак, соняшник, гречка та плодових дерев. Вважають, що бджоли забезпечують 30% урожайності культур. В боротьбі проти шкідників зростає асортимент та об’єми застосування інсектицидів. На кордонах ділянок, оброблених пестицидами, повинні бути виставлені знаки безпеки на відстані у межах видимості від одного знаку до другого, які повинні контрастно виділятися на навколишньому фоні. Знаки прибирають тільки після закінчення встановлених строків. Щоб запобігти проблемі знищення бджіл, необхідно використовувати малотоксичні для них інсектициди та правильно вибирати час і період обробки поля. Правильно вибраний період обробки – це найважливіша умова, оскільки бджоли збирають нектар сезонно (з кінця квітня до середини жовтня). При тому літають вони тільки вдень при теплій сонячній погоді коли температура повітря не нижче +10°С. Тому для обробки посівів Обробку нектароносів проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові та вечерні години.. Але для обробки посівів ріпаку, соняшнику, садів нектароносів краще вибирати вечірній час, що дозволить запобігти контакту бджіл зі шкідливими препаратами. Пестициди попадають в організм бджіл трьома шляхами: через шкірні покрови, разом з кормом та водою, при вдиханні повітря, насиченого пестицидами.
Бажано інсектицидами в садах, на посівах ріпаку, соняшнику та інших медоносних культур в період цвітіння не проводити.
Мед, отриманий з обробленої пестицидами культури, містить їх залишки, що знижує харчові та лікувальні властивості цього цінного продукту. Такий мед є джерелом отруєння бджолиного розплоду, що також негативно впливає на життєздатність та продуктивність бджолосімей і пасіки в цілому.Тому для уникнення можливого негативного впливу пестицидів на бджіл, людину і навколишнє середовище сільськогосподарські підприємства повинні суворо дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з ними..
Асортимент пестицидів, засоби, сфера застосування, норми, кратність обробок повинні відповідати «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні». Згідно ст.21 Закону України “Про захист рослин”, ст.11 Закону України “Про пестициди і агрохімікати” працівники, які працюють з пестицидами і агрохімікатами, повинні пройти медичний огляд і мати допуск і посвідчення до робіт з пестицидами і агрохімікатами, які працівники не мають посвідчення і допуску до роботи з пестицидами і агрохімікатами до роботи не допускаються.
Порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність передбачену ст. 21 Закону України «Про захист рослин», ст. 38 Закону України «Про бджільництво» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Власники пасік повинні обов’язково зареєструватись в сільській Раді, на території якої вони знаходяться, своєчасно інформувати сільські Ради, сусідні господарства про місця перебування своїх пасік на стаціонарі і при перевозках.
Фізичні та юридичні особи, які застосовують ХЗЗР під час цвітіння медоносних рослин, згідно статті 37 Закону України «Про бджільництво» зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це сільські та селищні, міські ради, ГУ Держпродспоживслужбу(управління Фітосанітарної безпеки), пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані 10 км від оброблених площ письмовим повідомленням, а також по радіо чи через місцеву пресу. При цьому повідомити точну дату обробки, територію і культури, що будуть оброблятися, назву препарату, форми і методи його застосування, ступінь і строки дії токсичності препарату для бджіл.
ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області К.І.Верещинська
