Золотарьов Сергій Вікторович
Сергій Золотарьов (позивний Лисий) – старший сержант Збройних сил України, боєць 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, учасник російсько-української війни.
Народився 22 грудня 1980 р. у Львові. Навчався у Львівській школі № 77, закінчив ВПТУ № 63, де здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів. Мав незакінчену вищу освіту (навчався в Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «автомобілебудування»).
Наприкінці 90-х років ХХ століття був на строковій службі в лавах Військово-морського флоту в Автономній республіці Крим. Після служби повернувся до Львова. Із сім'єю проживав у місті Пустомити.
У липні 2022 р. був мобілізований через затребувану військову спеціальність. Служив у лавах 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила на посаді головного сержанта 6-ї роти 2-го батальйону.
З серпня до жовтня 2022 р. був на нульових рубежах Запоріжжя, Миколаєва, Херсона. У листопаді залишки його роти було переміщено в Донецьку область на Бахмутський напрямок.
З 3 грудня 2022 р. вважався безвісти зниклим у населеному пункті Яковлівка Бахмутського району Донецької області. 3 лютого 2023 р. дружина впізнала тіло Сергія по фотографії татуювання, коли він потрапив в обмін тілами наприкінці січня 2023 р.
Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Від імені 24-ої окремої механізованої бригади нагороджений орденом «Хрест Героя» (посмертно).
Похований на Полі почесних поховань на Личаківському кладовищі у Львові.
У Сергія залишилися батьки, дружина та троє синів.