Стріжик Андрій Ярославович
Стріжик Андрій – солдат Збройних сил України, боєць 7-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.
Народився 6 червня 1976 р. у Львові. Середню освіту здобув у школі №13 міста Львова. Закінчив ПТУ №31, здобувши спеціальність «затягувальник взуття». Після закінчення училища працював на заводі «Прогрес» ТОВ-Кріс.
У 1994 р. призваний до армії у прикордонні війська. Закінчив строкову службу в 1996 р.
Був єдиним сином. Одружений, виховував сина й дочку. Із сім’єю проживав у селі Містки Львівської області.
З дитинства любив багато читати, добре знав історію України, цікавився історією релігії, любив переглядати історичні фільми, був шанувальником футболу, обожнював рибалити, особливо в гірських річках. За вдачею веселий та життєрадісний. Відповідально ставився до роботи, за яку брався, та сумлінно її виконував.
30 січня 2023 р. був мобілізований і зарахований на військову службу до особового складу 7-го прикордонного загону. Проходив військову підготовку в селі Варяж Львівської області, відтак був передислокований у місто Слов’янськ Донецької області. Служив у зведеному прикордонному загоні «Волинь», належав до підпорядкування 1-го стрілецького батальйону «Холодний Яр». Виконував бойові завдання в місті Бахмуті Донецької області, там і загинув 21 березня 2023 р., захищаючи територію України від російських загарбників.
Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Похований у селі Містки Львівського району Львівської області.
В Андрія залишилися батьки, дружина, син та донька.
